Священномученик Аіфал Персидський, диякон

Місяця вересня на 1-й день

Єпископ Акепсим очолював християнську Церкву в перському місті Наессоні. Паства палко любила святителя за його подвижницьке життя і невтомні пастирські труди. Цар Сапор наказав розшукувати і страчувати християнське духовенство, був схоплений і єпископ Акепсім, на той час вісімдесятирічний старець. Його привели в місто Арбелу, де він постав перед судом Ардаха – жерця бога сонця. Святий старець відмовився принести жертву перським богам. За це його жорстоко побили й ув’язнили в темницю, куди наступного дня після важких тортур кинули сімдесятирічного пресвітера Йосипа та диякона Аіфала. Три роки святих тримали в кайданах, мучили голодом, спрагою. До храму бога вогню, що знаходився недалеко від Арбели, прибув цар Сапор, який побажав бачити трьох святих мучеників. Виснажені, вкриті гнійними виразками, святі постали перед царем і на його вимоги знову твердо відмовилися поклонитися язичницьким богам, сповідуючи віру в Христа. Святому єпископу відтяли голову, а пресвітера і диякона відправили в місто і там побили камінням. Страта пресвітера Йосипа тривала кілька годин. Біля місця страти було поставлено варту, щоб християни не взяли тіла святого мученика. На четверту ніч над містом пронісся сильний буревій, блискавка вбила варту, вітер розметав каміння, і тіло святого Йосипа зникло. Диякона Аіфала відвели в селище Патріас і там побили камінням. Християни таємно поховали його тіло, на могилі святого виросло дерево, плоди якого приносили зцілення.

Святий мученик Аіфал диякон за наказом перського царя Сапора II був побитий камінням за сповідування Імені Христового 380 року.

Тропарі, кондаки, молитви та величання