Священомученики Лаврентій, архідиякон, Сикст, папа Римський, Фелікіссім, диякон і Агапіт, диякон, і мученик Роман, Римські p1aqbsa5t11bdf1sle1gbmnil2ls3
Житія святих,  Серпень

Священомученики Лаврентій, архідиякон, Сикст, папа Римський, Фелікіссім, диякон і Агапіт, диякон, і мученик Роман, Римські

Місяця серпня на 10-й день

Мученики архідиякон Лаврентій, папа Сикст, диякони Фелікіссім і Агапіт, воїн Роман Римські постраждали 258 року за імператора Валеріана (253-259). Святий папа Сикст, родом з Афін, здобув гарну освіту, проповідував в Іспанії та був поставлений єпископом до Риму після мученицької кончини святого папи Стефана (253-257, пам’ять 2 серпня). Це був час, коли папа, який обіймав Римський престол, обирався на вірну смерть. Незабаром святий Сикст був також схоплений і посаджений у в’язницю разом із двома своїми дияконами Фелікісимом і Агапітом. Коли святий архідиякон Лаврентій зустрів папу Сикста, якого вели в темницю, він зі сльозами вигукнув: “Куди ти, отче, йдеш? Навіщо залишаєш свого архідиякона, з яким завжди приносив Безкровну Жертву? Візьми свого сина з собою, щоб і я був спільником тобі в пролитті крові за Христа!” Святий Сикст відповів йому: “Не залишаю тебе, сину мій. Я старець і йду на легку смерть, а на тебе чекають тяжчі страждання. Знай, що через три дні після нашої смерті і ти підеш за мною. А тепер піди, продай церковні скарби і роздай гнаним і нужденним християнам”. Святий Лаврентій старанно виконав заповіт святителя.

Почувши, що святого папу Сикста повели з дияконами на суд, святий Лаврентій пішов туди ж, щоб бачити їхній подвиг, і сказав святителю: “Отче, я вже виконав твоє доручення, роздав вручений тобою скарб, не залиш мене!” Почувши про якийсь скарб, воїни взяли його під варту, а мучеників усікли мечем († 6 серпня 258 р.). Імператор ув’язнив святого Лаврентія у в’язницю і доручив наглядати за ним начальнику в’язниці Іполиту. У в’язниці святий Лаврентій молитвою зціляв хворих, які збиралися до нього, і багатьох хрестив. Вражений цим, Іполит сам увірував і прийняв Хрещення від святого Лаврентія з усім своїм домом. Незабаром архідиякона Лаврентія знову привели до імператора з наказом показати заховані скарби. Святий Лаврентій відповів: “Дай мені термін три дні, і я покажу тобі ці скарби”. За цей час святий зібрав безліч жебраків і хворих, які харчувалися лише милостинею Церкви, і, привівши їх, оголосив: “Ось ті посудини, в яких вкладені скарби. І всі, хто вкладає свої скарби в ці посудини, з надлишком отримують їх у Царстві Небесному”.

Після цього святого Лаврентія піддали найжорстокішим мукам, примушуючи його поклонитися ідолам. Мученика били скорпіонами (тонкий залізний ланцюг із гострими голками), обпалювали рани вогнем, били олов’яними прутами. Під час страждань мученика воїн Роман раптово вигукнув: “Святий Лаврентію, я бачу світлого юнака, який стоїть біля тебе і отирає твої рани! Заклинаю тебе Господом Христом, не покидай мене!” Після цього святого Лаврентія зняли з диби і віддали у в’язницю до Іполита. Роман приніс туди водонос із водою і благав мученика хрестити його. Відразу ж після Хрещення воїни відтяли йому голову († 9 серпня). Коли мученика Лаврентія повели на останнє випробування, святий Іполит хотів оголосити себе християнином і померти разом із ним, але сповідник сказав: “Затамуй нині своє сповідання в серці. Через трохи часу я покличу тебе, і ти почуєш і прийдеш до мене. А за мною не плач, краще радуйся, я йду отримати славний мученицький вінець”. Його поклали на залізну решітку, під яку підклали гаряче вугілля, а слуги рогатинами притискали до неї тіло мученика. Святий Лаврентій, глянувши на правителів, сказав: “Ось, ви спекли один бік мого тіла, поверніть на інший і їжте моє тіло!” Помираючи, він вимовив: “Дякую Тобі, Господи Ісусе Христе, що Ти сподобив мене увійти у ворота Твої”, – і з цими словами випустив дух.

Святий Іполит уночі взяв тіло мученика, оповив пеленами з ароматами і дав знати пресвітеру Іустину. Над мощами мученика в будинку вдови Кіріакії звершили всенічне бдіння і Божественну літургію. Усі присутні християни причастилися Святих Таїн і з честю поховали в печері тіло святого мученика архідиякона Лаврентія 10 серпня 258 року. Святий Іполит та інші християни постраждали через три дні після кончини святого Лаврентія (13 серпня), як він передбачив їм про це.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь священномученику Лаврентию Римскому, архидиакону, глас 4

Му́ченик Твой, Го́споди, Лавре́нтий/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего,/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак священномученику Лаврентию Римскому, архидиакону, глас 2

Огне́м Боже́ственным распали́в се́рдце твое́,/ огнь страсте́й до конца́ испепели́л еси́,/ страда́льцев утвержде́ние, Богоно́се му́чениче Лавре́нтие,/ и в страда́ниих вопия́л еси́ ве́рно:// ничто́же мя разлучи́т любве́ Христо́вы.

Молитва священномученику Лаврентию Римскому, архидиакону

О, пресвяты́й и преди́вный страстоте́рпче Христо́в, архидиа́коне Лавре́нтие! Восхваля́юще ве́ру и страда́ния твоя́, почита́ем побе́ду и венцено́сное прохожде́ние твое́ горя́щее у́глие от тьмы ве́ка сего́ ко све́ту невече́рнему Престо́ла Вели́чествия Бо́жия. Тем же у́бо мо́лим тя: я́коже дре́вле притека́вшия с ве́рою к покро́ву твоему́ чудесы́ твои́ми утверди́л еси́, та́ко да прии́меши и нас под покро́в твой, и в боле́зни и в печа́лех на́ших засту́пник нам да бу́деши и я́коже от слепоты́ теле́сных оче́с Крискентиа́на преложе́нием рук исцели́л еси́, та́ко да исцели́ши предста́тельством твои́м у Престо́ла Бо́жия и на́шу душе́вную слепоту́. При́зри на разслабле́ние на́ше теле́сное и душе́вное, и укрепи́ нас бо́дренностию проти́ву враг на́ших ви́димых и неви́димых, удруча́ющих нас напа́стьми, да твое́ю по́мощию путь маловре́менныя жи́зни сея́ преше́дше, непобежде́ни от бед и скорбе́й и вся́каго лю́таго обстоя́ния, дости́гнем непресту́пныя сла́вы вели́чествия Бо́жия, иде́же предстоя́, мо́лишися со дерзнове́нием за лю́ди прибега́ющия с ве́рою к тебе́ и воспева́ющия ди́внаго во святы́х Бо́га Изра́илева во ве́ки веко́в. Ами́нь.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку