Сповідник Феодор Богоявленський, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 22-й день ― Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / січня на 28-й день / травня на 23-й день ― Собор Ростово-Ярославських святих

Священносповідник Феодор народився 26 лютого 1881 року в селі Сеславино Ярославського повіту Ярославської губернії в сім’ї священника Павла Богоявленського і його дружини Катерини. У 1904 році він закінчив Ярославську духовну семінарію і 21 січня 1905 року його призначили вчителем до Оболтинської церковнопарафіяльної школи. 24 жовтня 1905 року Федір Павлович перейшов у земську школу. 20 грудня 1907 року його висвятили на священника до храму Покрови Пресвятої Богородиці в селі Покровське в Жарах Даниловського повіту.

У двадцятих роках отець Феодор служив настоятелем у храмі в селі Осєнєво Гаврилов-Ямського району. На початку лютого 1930 року до села дійшли чутки, що багато священників цього району заарештовано і вислано, а все майно їхнє конфісковано. Розмовляючи про це з дияконом храму Сергієм Урусовським, отець Феодор запропонував відслужити службу в найближчу суботу, 8 лютого, оскільки це день пам’яті його покійної родички, а може статися, що вже більше і не доведеться служити.

7 лютого 1930 року в село прибула із міста бригада для організації колгоспу. Відбулися збори жителів села, було ухвалено статут колгоспу, група бідноти порушила питання про виселення куркулів за межі району.

8 лютого відбулося богослужіння, на якому були присутні понад сорок парафіян. Після утрені вони сповідалися, але під час Літургії прийшло ще більше народу, тому що день був базарний, багато селян з’їхалися із сусідніх сіл, до всіх дійшли чутки, що церкву можуть закрити, і багато людей причащалися; дехто не встиг сповідатися, і отець Феодор запропонував тим, хто прийшов під час Літургії, приготуватися до сповіді та причастя наступного дня, у неділю.

Після Літургії отець Феодор, за свідченнями свідків, нібито сказав: “Настав час нам із вами попрощатися, нас усіх і вас радянська влада виселить та вижене невідомо куди. Причастіться востаннє, православні, і будьте готові до всього”.

10 лютого священник Феодор Богоявленський, диякон Сергій Урусовський і четверо парафіян були заарештовані. Відповідаючи на запитання слідчого, отець Феодор сказав: “Із заарештованих зі мною селян я знаю всіх як парафіян. 8 лютого, у суботу, у церкві відбувалося богослужіння. Утреня була без дзвону на дзвіниці. Були присутні близько сорока осіб. Під час обідні скільки зібралося народу, не можу сказати. За службою віряни подали собі думку причаститися. Серед селян ходили чутки про те, що скоро закриють церкву і духовенство вишлють, тому я і припускаю, що думки про сповідь і причастя викликані впливом цих чуток. Винним в антирадянській діяльності я себе не визнаю”.

16 березня 1930 року трійка ОДПУ засудила отця Феодора та інших, заарештованих із ним, до трьох років заслання в Північний край. Отець Феодор був засланий у місто Тотьму Вологодської області, де і помер від запалення легенів 10 лютого 1933 року.