Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської
День пам'яті (н. ст.)
Місяця січня на 22-й день (перехідне)
Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської святкують 7 лютого (25 січня) у разі збігу цього числа з недільним днем; у недільний день, що передує цій даті, якщо 7 лютого припадає на дні від понеділка до середи; у недільний день, наступний після цієї дати, якщо 7 лютого припадає на дні від четверга до суботи. Тільки в день святкування Собору новомучеників і сповідників Церкви Руської звершується пам’ять святих, дата смерті яких невідома.
Цього дня Свята Церква звершує поминання і всіх спочилих, котрі постраждали в годину гонінь за віру Христову. Поминання це відбувається за визначенням Священного Синоду Руської Православної Церкви від 30 січня 1991 року на підставі рішення Помісного Собору 1917-1918 років.
Жорстоке і криваве XX століття стало особливо трагічним для Русі, яка втратила мільйони своїх синів і дочок не лише від руки зовнішніх ворогів, а й від власних гонителів-богоборців. Серед лиходійськи вбитих і закатованих у роки гонінь було безліч православних: мирян, ченців, священників, архієреїв, єдиною провиною яких виявилася тверда віра в Бога.
Прославлення у лику святих сонму новомучеників і сповідників Церкви Руської на ювілейному Архієрейському Соборі 2000 року, на рубежі тисячоліть, підвело риску під страшною епохою войовничого безбожництва. Це прославлення явило світові велич їхнього подвигу, осяяло шляхи Промислу Божого в долях Русі, стало свідченням глибокого усвідомлення трагічних помилок і болісних оман народу. У світовій історії ще не бувало такого, щоб стільки нових небесних заступників прославила Церква (до лику святих зараховано понад тисячу нових мучеників).
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Собору новомучеников и исповедников Церкви Русской, глас 4
Днесь ра́достно лику́ет Це́рковь Ру́сская,/ я́ко ма́ти ча́да, прославля́ющи новому́ченики и испове́дники своя́:/ святи́тели и иере́и,/ ца́рственныя страстоте́рпцы, благове́рныя кня́зи и княги́ни,/ преподо́бныя мужи́ и же́ны и вся правосла́вныя христиа́ны,/ во дни гоне́ния безбо́жнаго/ жизнь свою́ за ве́ру во Христа́ положи́вшия/ и кровьми́ и́стину соблю́дшия./ Тех предста́тельством, Долготерпели́ве Го́споди,// страну́ на́шу в Правосла́вии сохрани́ до сконча́ния ве́ка.
Кондак Собору новомучеников и исповедников Церкви Русской, глас 3
Днесь новому́ченицы Русстии в ри́зах бе́лых предстоя́т А́гнцу Бо́жию/ и со а́нгелы песнь побе́дную воспева́ют Бо́гу:/ благослове́ние, и сла́ва, и прему́дрость,/ и хвала́, и честь, и си́ла, и кре́пость// на́шему Бо́гу во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Ще в розробці