Сім мучеників Маккавеїв: Авім, Антонін, Гурій, Єлеазар, Єлєавон, Алім і Маркелл, матір їхня мучениця Соломонія і вчитель їхній мученик Єлеазар

Місяця липня на 1-й день

У 166 р. до Р. X. жив в Юдеї такий собі Єлеазар, священик і законовчитель, що вже досяг старості, але вельми благообразний виглядом, славний своєю мудрістю і благочестям. Його привели до мучителя і стали примушувати їсти свиняче м’ясо, що було суворо заборонено Богом у Старому Завіті. Але Єлеазар погодився краще померти славною мученицькою смертю за закон Божий, ніж зберегти через його порушення безчесне життя, що прогнічує Бога. Під час великих мук, коли від ран священик Божий уже наближався до смерті, він, застогнавши, сказав: “Господу, що має досконале знання, відомо, що я, маючи можливість позбутися смерті, приймаю жорстокі страждання і охоче терплю їх зі страху перед Богом”.

Було схоплено і сімох учнів святого Єлеазара, братів Маккавеїв Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркелла, і з ними їхню матір Соломонію. Їх привели до беззаконного царя і також стали примушувати їсти недозволену їжу. Тоді один із них, відповідаючи за всіх, сказав: “Ми готові краще померти, ніж переступити закони”. Цар наказав відрізати йому язик, здерти з тіла шкіру і відтяти руки і ноги на очах у інших братів і матері. Позбавленого всіх членів, але ще дихаючого юнака кинули на величезну розпечену сковороду. Коли помер перший, вивели на наругу другого, і він прийняв муку в такий самий спосіб. Уже за останнього подиху він сказав: “Ти, мучителю, позбавляєш нас справжнього життя, але Цар світу воскресить нас, померлих за Його закони, для життя вічного”. Коли мучили третього і хотіли йому відрізати язик, він негайно виставив його, безстрашно простягнувши і руки, і мужньо сказав: “Від Бога я отримав їх, і за закони Його не шкодую їх, і від Нього сподіваюся знову отримати їх”. Навіть мучителі були здивовані такою мужністю юнака. Потім славну мученицьку кончину прийняли ще троє братів Маккавеїв. Сьомому ж, наймолодшому, мати їхня, свята Соломонія, сказала: “Благаю тебе, дитя моє, подивися на небо і землю і пізнай, що все створив Бог із нічого і що так стався і рід людський. Не бійся цього вбивці, але будь гідним братів твоїх і прийми смерть, щоб я з милості Божої знову придбала тебе з братами твоїми”. Після синів померла і мати, радісно дякуючи Богові за те, що вона сама і діти поклали душі за закон Господа Вседержителя.

Тропарі, кондаки, молитви та величання