Прп. Пимен посник (XIII-XIV)
Пам’ять 20 серпня
Відомостей про життя преподобного Пимена посника збереглося мало.
На карті Дальніх печер 1638 року згадані «кістки св. монаха Пимена», який в 1661 року відзначений як «Пимин», в 1703 року як «Пимин Працелюбний», на більш пізній карті, імовірно 1744 року, як «преп. Пимен посний», в 1795 року як «преподобний Пимин посник» (в 1769-1789 рр. помилково відзначений як «св. Арсеній»).
Видане владикою Модестом старовинне монастирське рукописне сказання говорить: «Преподобний Пимен посник стяжав велику благодать, і тільки раз в тиждень трохи їв, хоча постійно ніс монастирський послух. І ніколи не слабшав від поста: молов чи в жорнах, або носив на собі дрова. А через ніч стояв на молитві».
Митрополит Євгеній (Болховітінов) вважав, що подвижник жив «під час ігуменів Никона і Іоанна». Цю думку поділяв владика Модест.
У свою чергу архієпископ Філарет вважав преп. Пимена посника, що почиває в Дальніх печерах, лаврським ігуменом 1132-1141 рр. Так стверджують і «Хронологічні списки руських святих».
Окремо пам’ять подвижника святкується 20 (7 за ст. ст.) серпня, в день преподобного Пимена Багатохворобливого, що в Ближніх печерах спочиває.
