Місяця січня на 30-й день

Преподобний Зинон, учень святителя Василя Великого, народився в місті Понті в багатій родині. Служив при дворі імператора Валента (364-378) в числі воїнів, з якими розсилалися царські грамоти. Після смерті Валента святий Зинон залишив світ і оселився в печері поблизу міста Антіохії. Сорок років трудився він в цій печері, в повній самоті проводив суворе життя, очищаючи душу, і займався Божественним спогляданням. Кожну неділю преподобний Зінон ходив до храму і причащався Святих Христових Таїн. У своїй келії він не мав ні постелі, ні вогнища, ні світильника. Одягався подвижник в старе лахміття, харчувався тільки хлібом і водою, за якою йому доводилося здійснювати нелегкий шлях в гори до джерела.

З особливою любов’ю ставився преподобний Зинон до святих книг, які він брав для читання у приходили до нього за духовними порадами. На глибоке смирення блаженний подвижник, сповнений благодатних дарів, вважав себе духовно убогим. Упокоївся преподобний Зинон на початку V століття.