Преподобний Євфросин Палестинський

Місяця вересня на 11-й день

Преподобний Євфросин – чернець одного з палестинських монастирів, ніс послух на кухні, працюючи кухарем. Працюючи для братії, преподобний Євфросин не відлучався думкою від Бога, перебуваючи в молитві й пості. Він завжди пам’ятав, що послух – перший обов’язок ченця, і тому смиренно корився старшим братам. Терпіння святого було дивовижне: йому часто докоряли, але він не нарікав і незворушно переносив усі неприємності. Своєю внутрішньою, прихованою від людей чеснотою святий Євфросин догодив Господу, Який Сам відкрив монастирській братії духовну висоту їхнього скромного побратима. Один із монастирських пресвітерів у молитві просив Бога показати йому блага, уготовані праведникам у майбутньому віці. Священик побачив уві сні, що перебуває в раю і споглядає зі страхом і радістю його невимовну красу. Там же він побачив і ченця своєї обителі кухаря Євфросина. Здивувавшись цій зустрічі, пресвітер запитав Євфросина, як він тут опинився. Святий відповів йому, що перебуває в раю з великої милості Божої. Той знову запитав, чи має Євфросин владу дати йому що-небудь із оточуючих їх красот. Преподобний Євфросин запропонував священику вибрати, що йому хочеться, і той показав на чудові яблука, що росли в райському саду. Преподобний зірвав три яблука, загорнув їх у хустину і подав співрозмовнику. Прокинувшись до початку утрені, священик сприйняв видіння за звичайний сон, але раптом помітив біля себе хустинку із загорнутими в неї райськими плодами, що видавали чудові пахощі. Священик, знайшовши в церкві преподобного Євфросина, запитав його під клятвою, де він був уночі. Святий відповів, що перебував там, де був і священик. Потім преподобний сказав, що Господь, виконуючи молитву священика, показав йому рай і подав райські плоди через нього, “поганого і негідного раба Божого Євфросина”. Після закінчення утрені священик розповів про все братії монастиря, вказуючи на духовну висоту ченця Євфросина, потаємного угодника Божого, і показав запашні райські плоди. Глибоко зворушені почутим, ченці пішли в куховарню, щоб поклонитися преподобному Євфросину, але не застали його там: уникаючи слави людської, святий пішов з обителі. Місце, куди він зник, залишилося невідомим, але ченці завжди пам’ятали, що їхньому побратиму, преподобному Євфросину, був відкритий рай, і вони, врятовані з милості Божої, зустрінуть його там. Райські яблука вони свято зберігали і частинками роздавали на благословення і зцілення.