Преподобний Єфрем, патріарх Антіохійський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 8-й день

Святитель Єфрем, патріарх Антіохійський, сирієць, був воєначальником за часів імператорів Анастасія (491–518) та Іустина (518–527). Святий вирізнявся добротою, благочестям і співчуттям до всіх нещасних.

У 526 році Господь покарав Антіохію за ухилення християн у єресі Несторія і Євтихія: землетрус знищив це чудове місто. Загинула величезна кількість жителів. Патріарха Євфрасія розчавила колона, що обвалилася.

Для відновлення зруйнованого міста імператор направив святого Єфрема. Один із робітників, єпископ, який заради звершення безвісних подвигів віддалився від єпископства, передбачив святому Єфрему обрання на патріарший престол і просив його не полишати справ милосердя та твердо боротися з єретиками.

У 527 році святого Єфрема обрали на патріарший престол. Він твердо й мудро керував паствою і прикладом свого життя, повчаннями та посланнями захищав її від єретичних вчень.

Про силу його віри дає уявлення такий випадок. Поблизу Ієраполя подвизався стовпник, який впав у єресь. Дізнавшись про подвижника, святий Єфрем прийшов до нього і переконував приєднатися до Православної Церкви. Стовпник не погоджувався. Він вирішив залякати патріарха і запропонував розпалити велике багаття, щоб обом увійти у вогонь. Багаття було розведено, але стовпник не наважився увійти в нього. Патріарх молив Господа Іісуса Христа показати, у кого права віра, і, знявши омофор, поклав у багаття. Через три години дрова згоріли, а омофор святителя був вийнятий неушкодженим. Стовпник відрікся від єресі й приєднався до Церкви.

Святий патріарх Єфрем мирно преставився до Бога 545 року. У своїх працях він захищав вчення Православної Церкви про з’єднання в Особі Господа нашого Іісуса Христа двох єств — Божого і людського.