Преподобний Єфрем Новоторзький

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 28-й день / червня на 11-й день / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Новгородських святих, Собор Тверських святих (перехідні) / у неділю перед 10 серпня — Собор Смоленських святих (перехідне)

Преподобний Єфрем Новоторзький, засновник Борисоглібського монастиря в місті Торжку, був родом із Угорщини. Разом зі своїми братами, святим Мойсеєм Угрином і святим Георгієм, він покинув батьківщину, можливо, через переслідування православних. Прийшовши на Русь, брати поступили на службу до Ростовського князя святого Бориса, сина рівноапостольного князя Володимира.

1015 року на річці Альті разом зі святим князем Борисом загинув і брат Єфрема Геогрій. Убивці відрізали йому голову, щоб зняти золоту гривну, яку він носив на шиї. Мойсею вдалося врятуватися втечею, і він вступив до братії Києво-Печерського монастиря. Єфрем же, котрий тоді, вочевидь, перебував у Ростові, прибув на місце вбивства, зайшов голову брата і взяв її з собою.

Залишивши службу при князівському дворі, преподобний Єфрем віддалився на річку Тверцю, аби там вести усамітнене іночеське життя. Після того, як біля нього оселилися декілька ченців, він 1038 року побудував монастир на честь святих князів страстотерпців Бориса і Гліба. Братія обрали його своїм настоятелем. Поблизу монастиря, що знаходився неподалік від торгового шляху до Новгорода, було влаштовано дім для мандрівників, де безкоштовно утримували бідних і подорожніх.

Преподобний Єфрем помер у глибокій старості. Його тіло було поховане у заснованому ним монастирі, а до гробу, згідно з його заповітом, була покладена голова його брата, святого Георгія. Мощі преподобного Єфрема були знайдені 1572 року.

Тропарі, кондаки, молитви та величання