Преподобний Василій Новий, Константинопольський

Місяця березня на 26-й день

Преподобний Василій у молодості залишив світ і подвизався в пустельному місці. Одного разу його, оброслого, у лахмітті, побачили проїжджаючі повз придворні візантійського імператора, які стривожилися через нього і були стривожені його дивним виглядом. Запідозривши недобре, вони схопили подвижника і привели в місто, де патрицій Самон учинив йому допит. На запитання, хто він, святий відповідав тільки, що він прибулець і мандрівник на землі. Преподобного піддали тяжким тортурам, але він терпів мовчки, не бажаючи розповідати про своє подвижницьке життя. Самон, втративши терпіння, запитав святого Василія: “Нечестивець, чи довго ти будеш приховувати, хто ти і звідки?” На це святий прозорливець відповів: “Нечестивими слід називати тих, хто подібно до тебе проводить життя у всякій нечистоті”. Після публічного викриття Самон у гніві велів повісити святого догори дриґом зі зв’язаними за спиною руками і ногами. Тортури були настільки жорстокими, що очевидці їх стали нарікати на Самона. Коли після триденного катування святого подвижника зняли, він виявився живим і неушкодженим. Це диво Самон приписав чарам і віддав святого Василя на поталу голодному леву. Однак лев не зачепив святого і мирно влігся біля його ніг. Самон у безсиллі наказав втопити блаженного Василя в морі, але два дельфіни підхопили святого і винесли на берег у передмісті Константинополя, Євдомі. Преподобний увійшов до міста, де біля Золотих воріт зустрів хворого чоловіка на ім’я Іоанн, який страждав на лихоманку. Святий Василій зцілив хворого ім’ям Спасителя і на прохання Іоанна залишився жити в нього. До блаженного приходили і численні віряни за порадами та настановами, а також отримати за його святими молитвами зцілення від хвороб. Преподобний Василій, який володів даром прозріння, викривав грішників, навертаючи їх на шлях покаяння, передбачав прийдешні події. Серед тих, хто відвідував святого, був Григорій, який став його учнем і згодом написав докладне житіє свого вчителя. Одного разу в готелі Григорій знайшов дорогий пояс, загублений дочкою господаря. Він приховав його з тим, щоб продати, а гроші роздати жебракам. Однак дорогою додому разом з іншими речами він загубив і пояс. Уві сні він отримав напоумлення від святого Василя, який показав йому розбитий горщик зі словами:

“Якщо хто вкраде навіть таку непридатну річ, буде покараний учетверо. Ти приховав чужий пояс і будеш засуджений як злодій. Ти повинен повернути знайдене”.

Коли померла свята Феодора, яка прислужувала преподобному Василю, Григорій дуже хотів дізнатися про її загробне життя і часто просив святого подвижника відкрити йому це. За молитвами блаженного Григорій побачив уві сні старицю Феодору, яка розповіла йому, як душа її проходила митарства після смерті і як їй допомогла сила молитов блаженного Василя (пам’ять преподобної Феодори Цареградської 30 грудня).

Преподобний Василій помер близько 944 року у віці ста десяти років.

Церква називає його Новим, відрізняючи від інших подвижників, які носили те саме ім’я і жили до нього.