Преподобні Васіан та Іона Пертомінські, Соловецькі чудотворці
Місяця червня на 5-й день
Преподобні Вассіан та Іона – ченці Соловецького Преображенського монастиря, учні святого ігумена Филипа, згодом митрополита Московського († 1570; пам’ять 9/22 січня). Немалотрудний був тоді подвиг братства Соловецького. Під час будівництва соборного храму обителі Соловецької 1561 року на тверду землю по вапно послали ченців Вассіана та Іону. Коли судна поверталися в Соловецький монастир, то при впадінні Північної Двіни в Біле море їх заскочила буря і вони потонули. Але Господь прославив преподобних після їхньої кончини – тіл їхніх не торкнулося тління на дні морської безодні.
Святі мощі преподобних Вассіана та Іони, винесені хвилями на східний берег Унської губи, знайшли селяни і поховали. Незабаром преподобні з’явилися уві сні старцю Троїце-Сергієвої обителі Маманту, який керував соляними варницями в Унському посаді, і він 1599 року спорудив каплицю над могилами преподобних. Згодом з нагоди багатьох зцілень, що звершувалися над їхніми гробами, 1623 року ієромонах Яків заснував там обитель, що отримала назву Пертомінської, і вкладами царськими споруджено було церкву в ім’я Успіння Богоматері. Пам’ять преподобним Вассіану та Іоні звершується двічі на рік: 5/18 червня – обрітення святих мощей і 12/25 червня.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобным Вассиану и Ионе Пертоминским, Соловецким , глас 8
Пре́жде отверже́нием ми́ра,/ я́ко морска́го треволне́ния, избего́сте, отцы́ преподо́бнии,/ по́слежде же, изволе́нием Бо́жиим,/ в вода́х морски́х кончи́ну блаже́нную прия́сте/ и к неболе́зненному поко́ю преста́вистеся от земли́, ра́дующеся./ Тем и по кончи́не от Христа́ Бо́га просла́вистеся чудесы́ оби́льно,/ те́плии в беда́х ве́рным помо́щницы показа́стеся,/ и ны́не на Небесе́х предстоя́ще Престо́лу Христо́ву,/ Вассиа́не преблаже́нне и Ио́но пресла́вне,// моли́теся при́сно о душа́х на́ших.
Кондак преподобным Вассиану и Ионе Пертоминским, Соловецким, глас 2
Я́ко сокро́вище бога́тно,/ ве́рным Боже́ственная благода́ть/ из морски́х недр издаде́ мо́щи ва́ша, отцы́ преблаже́ннии,/ и в ме́сте пу́сте це́лы и невреди́мы обрето́шася пресла́вно,/ и та́ко вас ра́ди ны́не сла́вится Бог,/ Ему́же со дерзнове́нием предстоя́ще ны́не на Небесе́х,/ Вассиа́не и Ио́но досточу́днии,// моли́теся непреста́нно о всех нас.
Ще в розробці