Преподобний Роман Солодкопівець
Місяця жовтня на 1-й день
Преподобний Роман, прозваний “Солодкопівець”, був за походженням греком і народився в середині V століття в сирійському місті Емесі. Здобувши освіту, він став дияконом у Воскресенському храмі в місті Бейруті. За імператора Анастасії Дікора (491-518 рр.) він переїхав до Константинополя і став кліриком при патріаршому храмі Святої Софії. Він старанно допомагав при богослужіннях, хоча не вирізнявся ні голосом, ні слухом. Однак патріарх Євфимій любив Романа і навіть наблизив його до себе за його щиру віру і доброчесне життя.
Прихильність патріарха до святого Романа збудила проти нього кількох соборних кліриків, які стали його утискати. На одному з передріздвяних богослужінь ці клірики виштовхнули Романа на амвон храму і змусили співати. Храм був переповнений прочанами, служив сам патріарх у присутності імператора і придворної свити. Збентежений і наляканий, святий Роман своїм тремтячим голосом і невиразним співом всенародно осоромився. Прийшовши додому зовсім пригніченим, святий Роман уночі довго й напружено молився перед іконою Божої Матері, виливаючи свою скорботу. Богородиця з’явилася йому, подала паперовий сувій і веліла з’їсти його. І ось сталося диво: Роман отримав гарний, мелодійний голос і одночасно поетичний дар. У припливі натхнення він одразу ж склав свій знаменитий кондак свята Різдва Христового: “Дева днесь Пресущественнаго раждает, и земля вертеп Неприступному приносит; Ангели с пастырьми славословят, волсви же со звездою путешествуют; нас бо ради родися Отроча Младо, Превечный Бог”.
Наступного дня святий Роман прийшов до храму на всеношну під Різдво Христове. Він наполіг, щоб йому дозволили знову заспівати на амвоні, і цього разу так чудово заспівав складений ним гімн “Дева днесь”, що викликав загальний захват. Імператор і патріарх дякували святому Роману, а люди назвали його Солодкоспівцем. Відтоді святий Роман прикрашав богослужіння своїм чудовим співом і натхненними молитвами.
Улюблений усіма, святий Роман став учителем співу в Константинополі і високо підняв благоліпність православних богослужінь. За свій поетичний дар він посів почесне місце серед церковних піснописців. Йому приписують понад тисячу молитов і гімнів на різні свята. Особливо славиться акафіст Божій Матері, який співають у п’яту суботу Великого посту. За його зразком складалися інші акафісти. Помер преподобний Роман 556 року.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Роману Сладкопевцу, глас 8
В тебе́, о́тче, изве́стно спасе́ся е́же по о́бразу:/ прии́м бо крест, после́довал еси́ Христу́/ и, де́йствуя, учи́л еси́ презира́ти у́бо плоть, прехо́дит бо,/ прилежа́ти же о души́ ве́щи безсме́ртней.// Те́мже и со А́нгелы сра́дуется, преподо́бне Рома́не, дух твой.
Кондак преподобному Роману Сладкопевцу, глас 8
Боже́ственными доброде́тельми ду́ха/ измла́да украси́вся, Рома́не прему́дре,/ Це́ркви Христо́ве пречестно́е украше́ние был еси́:/ пе́нием бо прекра́сным украси́в ю́, блаже́нне./ Тем мо́лим тя: пода́ждь жела́ющим Боже́ственнаго дарова́ния твоего́,/ я́ко да вопие́м ти:// ра́дуйся, о́тче преблаже́нне, красото́ церко́вная.
Молитва преподобному Роману Сладкопевцу
Преподо́бне о́тче Рома́не! Воззри́ на на́с ми́лостивно и к земли́ приве́рженных возведи́ к высоте́ небе́сней. Ты́ горе́ на небеси́, мы́ на земли́ ни́зу, удалены́ от тебе́, не толи́ко ме́стом, ели́ко грехми́ свои́ми и беззако́нии, но к тебе́ прибега́ем и взыва́ем: наста́ви на́с ходи́ти путе́м твои́м, вразуми́ и руково́дствуй. Вся́ твоя́ свята́я жи́знь бы́сть зерца́лом вся́кия доброде́тели. Не преста́ни, уго́дниче Бо́жий, о на́с вопия́ ко Го́споду. Испроси́ предста́тельством свои́м у Всеми́лостиваго Бо́га на́шего ми́р Це́ркви Его́, под зна́мением креста́ во́инствующей, согла́сие в ве́ре и единому́дрие, суему́дрия же и раско́лов истребле́ние, утвержде́ние во благи́х де́лех, больны́м исцеле́ние, печа́льным утеше́ние, оби́женным заступле́ние, бе́дствующим по́мощь. Не посрами́ на́с, к тебе́ с ве́рою притека́ющих. Вси́ правосла́внии христиа́не, твои́ми чудесы́ испо́лненнии и ми́лостьми облагоде́тельствованнии, испове́дуют тя́ бы́ти своего́ покрови́теля и засту́пника. Яви́ дре́вния ми́лости твоя́, и и́хже отце́м всепомоществова́л еси́, не отри́ни и на́с, ча́д и́х, стопа́ми и́х к тебе́ ше́ствующих. Предстоя́ще всечестне́й ико́не твое́й, я́ко тебе́ жи́ву су́щу, припа́даем и мо́лимся: приими́ моле́ния на́ша и вознеси́ и́х на же́ртвенник благоутро́бия Бо́жия, да прии́мем тобо́ю благода́ть и благовре́менную в ну́ждех на́ших по́мощь. Укрепи́ на́ше малоду́шие и утверди́ на́с в ве́ре, да несомне́нно упова́ем получи́ти вся́ блага́я от благосе́рдия Влады́ки моли́твами твои́ми. О, превели́кий уго́дниче Бо́жий! Все́м на́м, с ве́рою притека́ющим к тебе́, помози́ предста́тельством твои́м ко Го́споду, и все́х на́с упра́ви в ми́ре и покая́нии сконча́ти живо́т на́ш и пресели́тися со упова́нием в блаже́нныя не́дра Авраа́мова, иде́же ты́ ра́достно во труде́х и по́двизех ны́не почива́еши, прославля́я со все́ми святы́ми Бо́га, в Тро́ице сла́вимаго, Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Тропaрь прпdбнагw, глaсъ и7:
Въ тебЁ џтче, и3звёстнw сп7сeсz є4же по џбразу: пріи1мъ бо кrтъ послёдовалъ є3си2, хrтY, и3 дёйствуz ўчи1лъ є3си2 презирaти ќбw пл0ть, прех0дитъ бо, прилэжaти же њ души2 вeщи безсмeртнэй. тёмже и3 со ѓгGлы срaдуетсz прпdбне рwмaне дyхъ тв0й.
Кондaкъ прпdбнагw, глaсъ и7:
Бжcтвенными добродётельми д¦а и3змлaда ўкраси1всz рwмaне премyдре, цRкви хrт0вэ пречестн0е ўкрашeніе бhлъ є3си2: пёніемъ бо прекрaснымъ ўкраси1въ ю5 бlжeнне. тёмъ м0лимъ тS: подaждь желaющымъ бжcтвеннагw даровaніz твоегw2, ћкw да вопіeмъ ти2: рaдуйсz џтче пребlжeнне, красото2 цRк0внаz.
Ще в розробці
