Преподобний Паїсій Великий p1916ctsm13m4ec28u18p9n23
Житія святих,  Червень

Преподобний Паїсій Великий

Місяця червня на 19-й день

Преподобний Паїсій Великий народився в IV столітті в Єгипті. Ще в дитинстві, втративши батька, він своєю матір’ю був присвячений Богу і в отроцтві, служачи кліриком церковним, показав себе благочестивим і ревним виконавцем своїх обов’язків.

У зрілому віці прийняв чернецтво в одному єгипетському скиту, де довго трудився, наставлений святим Памвою (IV ст.; пам’ять 18/31 липня). Під його досвідченим керівництвом преподобний Паїсій пройшов сувору школу подвижництва, жив на цілковитій самоті, три роки не бачачи обличчя людського, вивчав Святе Письмо, постив, молився і досягав успіху у всякій чесноті. Після смерті свого вчителя преподобний Паїсій, вже зміцнившись у подвигах, пішов у глибину пустелі, де висік собі печеру, і там у безмовності служив Господу.

Великі подвижницькі труди преподобного Паїсія стали привертати до нього численних послідовників із ченців і мирян, і навколо печери виникла чернеча Лавра, насельники якої жили під його керівництвом. Головною чернечою чеснотою преподобний Паїсій вважав безумовне підпорядкування особистої волі отецькій волі досвідчених у подвижництві старців, які повчали і керували новоначальних ченців у важких аскетичних вправах. Одних із тих, хто полюбив чернече життя, преподобний вчив проводити час у молитві й читанні Св. Писання, інших змушував спільно співати і зігрівати в собі братню любов і однодумність, іншим велів займатися ремеслами, щоб вони разом із фізичною працею вправлялися і в чеснотах, здобуваючи їжу не тільки для себе, а й для бідних. Коли чернеча громада була цілком упорядкована, преподобний, прагнучи усамітнення, пішов у пустелю, прославлену подвигами св. Аммона (IV ст.; пам’ять 4/17 жовтня).

Але і тут великі подвиги і багато чудес зібрали навколо келії преподобного Паїсія ревнителів благочестя, і виникла нова лавра, якою керував один з його учнів за його статутом.

За свої великі подвиги преподобний Паїсій був удостоєний від Господа споглядання небесних таємниць. Помер він у глибокій старості, мощі його, прославлені чудесами, було потім перенесено в Пісідію (в Малій Азії).

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Паисию Великому, глас 1

Пусты́нный жи́тель, и в телеси́ А́нгел,/ и чудотво́рец показа́лся еси́, Богоно́се о́тче наш Паи́сие:/ посто́м, бде́нием и моли́твою/ Небе́сная дарова́ния прие́м,/ исцеля́еши неду́жныя и ду́ши ве́рою притека́ющих ти./ Сла́ва Да́вшему тебе́ кре́пость,/ сла́ва Венча́вшему тя,// сла́ва Де́йствующему тобо́ю всем исцеле́ния.

Ин тропарь преподобному Паисию Великому, глас 2

Боже́ственною любо́вию от ю́ности распала́емь, преподо́бне,/ вся кра́сная, я́же в ми́ре, возненави́де,/ Христа́ еди́наго возлюби́л еси́,/ сего́ ра́ди в пусты́ню всели́ся,/ иде́же сподо́бися Боже́ственнаго посеще́ния,/ Его́же неудо́бь зре́ти и а́нгельскима очи́ма,/ паде́, поклони́ся./ Вели́кий же Дарода́тель, я́ко Человеколю́бец, рече́ к тебе́:/ не ужаса́йся, возлю́бленный Мой,/ дела́ твоя́ уго́дна Мне,/ се даю тебе́ дар:/ о ко́ем ли́бо гре́шнице помо́лишися,/ отпу́стятся ему́ греси́./ Ты же в чистоте́ се́рдца твоего́ возгоре́ся,/ прие́м во́ду и прикосну́ся Неприкоснове́нному,/ умы́ но́зе Его́/ и, во́ду пив, да́ром чуде́с обогати́ся,/ боля́щия исцеля́ти, бе́сы от челове́к отгоня́ти/ и гре́шники от му́ки моли́твою свое́ю избавля́ти./ О, преподо́бне о́тче Паи́сие,/ молю́ тя, да умо́лиши и о мне,/ я́коже тебе́ Бог обетова́,/ и́бо от сих гре́шник пе́рвый аз есмь,/ да даст ми Госпо́дь вре́мя покая́ния/ и прости́т мое́ согреше́ние,/ я́ко Благи́й и Человеколю́бец,// да со все́ми и аз воспою́ Ему́: аллилу́ия.

Кондак преподобному Паисию Великому, глас 8

От мла́да зва́нию Го́спода твоего́ после́довал еси́ усе́рдно, блаже́нне,/ вся, я́же в ми́ре кра́сная, Его́ ра́ди оста́вив./ Крест твой на ра́мена взем,/ всели́лся еси́ в пусты́ню,/ и, та́мо а́нгельски пожи́в,/ те́ло твое́ посто́м и моли́твами изнури́л еси́,/ и мно́гим путь был еси́ ко спасе́нию,/ вся возводя́ к Боже́ственней высоте́,/ Паи́сие преподо́бне,// отце́в и по́стников тве́рдое основа́ние.

Ин кондак преподобному Паисию Великому, глас 2

Жите́йских молв оста́вль,/ безмо́лвное житие́ возлюби́л еси́,/ Крести́телю подо́бяся все́ми о́бразы,/ с ни́мже тя почита́ем,// о́тче отце́в Паи́сие.

Тропaрь, глaсъ а7:

Пусты1нный жи1тель, и3 въ тэлеси2 а4гг7лъ, и3 чудотв0рецъ показaлсz є3си2, бг7он0се џтче нaшъ паjсіе: пост0мъ, бдёніемъ и3 мл7твою нбcнаz даров†ніz пріeмъ, и3сцэлsеши нед{жныz и3 дyши вёрою притекaющихъ ти2. слaва дaвшему тебЁ крёпость, слaва вэнчaвшему тS, слaва дёйствующему тоб0ю всBмъ и3сцэлє1ніz.

Кондaкъ, глaсъ и7:

T млaда звaнію гдcа твоегw2 послёдовалъ є3си2 ўсeрднw, бл7жeнне, вс‰, ±же въ мjрэ кр†снаz, є3гw2 рaди њстaвивъ. крeстъ тв0й на рaмена взeмъ, всели1лсz є3си2 въ пусты1ню, и3, тaмw а4гг7льски пожи1въ, тёло твое2 пост0мъ и3 мл7твами и3знури1лъ є3си2, и3 мнHгимъ пyть бы1лъ є3си2 ко сп7сeнію, вс‰ возводS къ бжcтвеннэй высотЁ, паjсіе прпdбне, nтцє1въ и3 п0стникwвъ твeрдое њсновaніе.

Ще в розробці