...
Преподобний Паїсій Святогорець (Езнепідіс) p1ecugs8ch18fh1hgl4kl8510254
Житія святих,  Червень

Преподобний Паїсій Святогорець (Езнепідіс)

Місяця червня на 29-й день

Геронда Паїсій, в миру Арсеній Езнепідіс, народився у Фарасах Каппадокійських, у Малій Азії, 25 липня 1924 року. Його батька звали Продромос. Він був благочестивою людиною і патріотом, через що його сім’я наражалася на небезпеку від турецьких фанатиків-мусульман. Матір старця звали Євлампією. У їхній родині, крім маленького Арсенія, було ще дев’ятеро дітей. Через два тижні після народження Арсенія фарасійські греки втекли з Туреччини, щоб врятуватися від турецьких гонінь. Перед від’їздом до Греції святий Арсеній Каппадокійський охрестив хлопчика і дав дитині своє ім’я, пророчо сказавши: “Хочу залишити після себе ченця”.

У вересні 1924 року корабель із біженцями підійшов до берегів Греції, і змучені люди, нарешті, знайшли нову батьківщину і безпеку. Малюк Арсеній ріс, маючи велику любов до Христа і Богородиці, і дуже хотів стати ченцем. Він постійно ходив до лісу, де молився, тримаючи дерев’яний хрест, зроблений власноруч. Дитинство старця минуло в м. Кониці. Тут він успішно закінчив школу і працював до армії теслею.

У 1945 році Арсенія призвали до армії, де він відзначився благонравністю і мужністю.

Після армії Арсеній відразу пішов на Святу Гору Афон. У 1950 році він став послушником благодатного духівника, отця Кирила, згодом ігумена монастиря Кутлумуш († 1968). Через деякий час о. Кирило направив послушника до монастиря Кутлумуш. Кирило направив послушника в монастир Есфігмен, де Арсеній і прийняв 1954 року рясофор з ім’ям Аверкій. Новий монах ніс будь-які послухи, а, виконавши свої, допомагав і іншим братам закінчити їхню роботу. Аверкій постійно молився, намагаючись, щоб це не помітили оточуючі, любив читати житія святих.

У 1954 році Аверкій за порадою духовного батька перейшов до обителі Філофей і став там учнем отця Симеона, відомого своєю доброчесністю. 1956 року отець Симеон постриг отця Аверкія в малу схиму з ім’ям Паїсій, на честь митрополита Кесарійського Паїсія II, який також був уродженцем Фараси Каппадокійської. На новому місці о. Паїсій вів колишнє життя: подвизався по любочестю і допомагав, скільки міг, братії.

У 1958 році зі Стоміо Коницької його просили прийти допомогти зупинити поширення протестантів. Геронда, отримавши внутрішнє “сповіщення” волі Божої, пішов і жив в обителі Різдва Богородиці в Стоміо. Там він за допомогою благодаті Божої допоміг тисячам душ і звідти вирушив 1962 року з якихось духовних причин на Синай.

Геронда багато працював, а на зароблені гроші купував їжу і роздавав її бедуїнам, які його дуже любили. 1964 року Геронда повернувся на Афон і оселився в Іверському скиту. У 1966 році Геронда захворів, і йому забрали більшу частину легенів.

З травня 1978 року о. Паїсій оселився в келії Панагуда святої обителі Кутлумуш. Сюди до старця потягнулися тисячі людей. Щодня від сходу до заходу сонця він радив, втішав, розв’язував людські проблеми, виганяв усяке утискання і наповнював душі вірою, надією і любов’ю до Бога. Для всієї Греції Геронда став духовним магнітом, що витягує скорботу людей, які хворіють.

Приймаючи тяготи людей, що притікали, Геронда мало-помалу став знемагати тілесно. До 1993 року стан старця став дуже важким. У жовтні 1993 року геронда поїхав з Гори Афон у монастир св. Іоанна Богослова в Суроті. Здоров’я його катастрофічно погіршилося. 12 липня 1994 року Геронда віддав свою преподобну душу Господу. Геронда спочив і був похований у монастирі св. Іоанна Богослова в Суроті Солунській, і місце його поховання стало святинею для всього православного світу.

13 січня 2015 року Священний Синод Константинопольської Православної Церкви зарахував преподобного Паїсія Святогорця до лику святих, про що святішого патріарха Московського і всієї Русі Кирила повідомив святіший патріарх Константинопольський Варфоломій своїм листом від 28 січня 2015 року.

Ось декілька цікавих історій з життя Преподобного Паїсія святогорця:

Молитва за дощ. Одного разу, коли на Святій Горі Афон була велика посуха, Преподобний Паїсій вирішив помолитися за дощ. Він стояв на скелі, розтягнув руки до неба і почав молитися. Відразу після його молитви, розпочалася сильна злива, яка змочила засохлу землю і принесла свіжість та життя.

Видіння святого ангела. Один з учнів Преподобного Паїсія розповів про те, як він бачив святого ангела, який супроводжував Паїсія в його молитві. За словами учня, ангел був одягнутий в білу одежу і мав ясні крила, які випромінювали світло. Це видіння надало учню велику духовну силу та впевненість у своєму покликанні.

Любов до тварин. Преподобний Паїсій проявляв велику любов і турботу до тварин. Учні спогадують, як він годував птахів, гризунів та інших тварин, які приходили до нього. Він вірив, що всі створіння Божі заслуговують на любов і повагу, і ніколи не вчиняв жодної шкоди тваринам.

Велика смиренність. Преподобний Паїсій був відомий своєю великою смиренністю і покорою. Він ніколи не прославляв себе, але завжди віддавав славу Богу. Він приймав всіх людей з великою любов’ю та теплотою, незалежно від їхнього стану або соціального статусу.

Прославлення після смерті. Після смерті Преподобного Паїсія, його святі рештки були виявлені невичерпною джерельною милості та чудес. Багато людей приходили до монастиря, щоб помолитися біля його могили та зазнали цілющої сили його святості.

Ці історії є лише кількома прикладами з життя Преподобного Паїсія святогорця, які відображають його духовну мудрість, любов до Бога та непохитну віру. Велика кількість спогадів про нього залишилася у серцях людей, які його зустрічали та отримували духовну науку.

Ось декілька духовних настанов з життя Преподобного Паїсія святогорця:

Смиренність і покора: Преподобний Паїсій надавав велике значення смиренності і покорі перед Богом і перед людьми. Він навчав, що смиренність є ключем до духовного розвитку і злагоди з Богом. Вона допомагає нам пізнати свої обмеження, приймати критику і віддавати славу Богу, а не собі.

Молитва і зосередженість: Преподобний Паїсій наголошував на важливості постійної молитви та зосередженості на Богу. Він вчив, що молитва є способом спілкування з Богом і отримання Його благословення. Він рекомендував знаходити час для молитви та медитації, щоб зміцнювати духовність і знаходити внутрішню гармонію.

Любов і милосердя: Преподобний Паїсій наголошував на важливості проявлення любові і милосердя до оточуючих. Він закликав до того, щоб бути терплячими, ласкавими і співчутливими до інших. Він навчав, що милосердя є основою християнського життя і приводить до духовного розквіту.

Ці настанови пропонуються лише як приклади з духовної спадщини Преподобного Паїсія святогорця. Він був визнаний святим за своїми великими духовними досягненнями і вченням, яке надихає та навчає людей до сьогоднішнього дня.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Паисию Святогорцу, глас 5

Боже́ственныя любве́ о́гнь прие́мый, / превосходя́щим по́двигом вда́лся еси́ весь Бо́гови, / и утеше́ние мно́гим лю́дем был еси́, / словесы́ боже́ственными наказу́яй, / моли́твами чудотворя́й, / Паи́сие Богоно́се, / и ны́не мо́лишися непреста́нно // о всем ми́ре, преподо́бне.

Кондак преподобному Паисию Святогорцу, глас 8

А́нгельски на земли́ пожи́вый, / любо́вию просия́л еси́, преподо́бне Паи́сие, / мона́хов вели́кое утвержде́ние, / ве́рных к житию́ свято́му вождь, / вселе́нныя же утеше́ние сладча́йшее показа́лся еси, / сего́ ра́ди зове́м ти: // ра́дуйся, о́тче всеми́рный.

Тропaрь, глaсъ №:

ҐfHна слaву и3 сінaz похвалY, и3 всёхъ t вёка прпdбныхъ равночeстна, восхвaлимъ прпdбнаго паjсіа, ћкw сосyдъ бlгодaти д¦а с™aгw, вс‰ вBрныz ко сп7сeнію наставлsюща и3 молsщасz непрестaннw њ душaхъ нaшихъ.

Кондaкъ, глaсъ }.
Под0бенъ: Взбрaнной воев0дэ:

С™hz горы2 подви1жника преслaвна и3 цRкве свэти1льника хвaлимъ тS въ пёснехъ є3ди1ными ўсты2: настaвивъ бо вBрныz къ жи1зни и3зрsднэй, струsми даровaній д¦0вныхъ напои1лъ є3си2 |, сегw2 рaди зовeмъ: рaдуйсz, џтче паjсіе.

Ще в розробці

Знайшли помилку