Преподобний Паїсій Хилендарський, Афонський, Болгарський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 19-й день / у Неділю другу після П’ятидесятниці — усіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших (перехідне)

Преподобний Паїсій Хилендарський народився 1722 року в Банско в благочестивій родині. Один брат преподобного, Лаврентій, був ігуменом Хилендарського монастиря, інший був відомий як щедрий благодійник православних храмів і монастирів, а сам преподобний Паїсій проходив послух у Рильському монастирі.

У 1745 році, у віці двадцяти трьох років, святий Паїсій перейшов до брата в Хилендарську обитель на Афоні, де прийняв чернечий постриг. На Святій Горі подвижник зростав духовно, глибоко вивчив Святе Письмо і був удостоєний священного сану.

1762 року преподобний Паїсій написав «Історію слов’яноболгарську» — книжку, яка зміцнила християнську віру і пробудила національну самосвідомість поневоленого болгарського народу. Посеред темряви іноземного гніту преподобний знову запалив світильник православ’я, запалений колись святими рівноапостольними Кирилом і Мефодієм (пам’ять 11 травня).

Час і місце блаженної кончини преподобного досі невідомі.

26 червня 1962 року Священний Синод Болгарської Православної Церкви під головуванням патріарха Кирила та за участю всіх високопреосвященних митрополитів, віддаючи належне заслугам святого Паїсія перед Церквою та батьківщиною, ухвалив вшановувати Паїсія Хилендарського та Болгарського в лику преподобних і визначив звершувати святкування його пам’яті 19 червня, «коли, за всеправославним місяцеслов’ям, святкується пам’ять преподобного Паїсія Великого». Ім’я святого Паїсія носить державний університет у Пловдиві й багато інститутів і шкіл в інших містах та селах Болгарії, що свідчить про глибоке шанування подвижника болгарським народом.

Тропарі, кондаки, молитви та величання