...
Житія святих,  Червень

Преподобний Паїсій Хилендарський, Афонський, Болгарський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 19-й день / у Неділю другу після П’ятидесятниці — усіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших (перехідне)

Преподобний Паїсій Хилендарський народився 1722 року в Банско в благочестивій родині. Один брат преподобного, Лаврентій, був ігуменом Хилендарського монастиря, інший був відомий як щедрий благодійник православних храмів і монастирів, а сам преподобний Паїсій проходив послух у Рильському монастирі.

У 1745 році, у віці двадцяти трьох років, святий Паїсій перейшов до брата в Хилендарську обитель на Афоні, де прийняв чернечий постриг. На Святій Горі подвижник зростав духовно, глибоко вивчив Святе Письмо і був удостоєний священного сану.

1762 року преподобний Паїсій написав «Історію слов’яноболгарську» — книжку, яка зміцнила християнську віру і пробудила національну самосвідомість поневоленого болгарського народу. Посеред темряви іноземного гніту преподобний знову запалив світильник православ’я, запалений колись святими рівноапостольними Кирилом і Мефодієм (пам’ять 11 травня).

Час і місце блаженної кончини преподобного досі невідомі.

26 червня 1962 року Священний Синод Болгарської Православної Церкви під головуванням патріарха Кирила та за участю всіх високопреосвященних митрополитів, віддаючи належне заслугам святого Паїсія перед Церквою та батьківщиною, ухвалив вшановувати Паїсія Хилендарського та Болгарського в лику преподобних і визначив звершувати святкування його пам’яті 19 червня, «коли, за всеправославним місяцеслов’ям, святкується пам’ять преподобного Паїсія Великого». Ім’я святого Паїсія носить державний університет у Пловдиві й багато інститутів і шкіл в інших містах та селах Болгарії, що свідчить про глибоке шанування подвижника болгарським народом.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Паисию Хилендарскому, глас 4

Кири́лла равноапо́стольнаго язы́к,/ защити́в, обнови́л еси́/ и Патриа́рха Евфи́мия благослове́ние Тро́ическое, преднача́в,/ испо́лнил еси́./ Твои́м бо трудо́м болга́ром/ па́ки вня́тным их язы́ком благоче́стие воспропове́дася,/ и тобо́ю пе́рвее нача́т Про́мысл Тро́ический –/ де́ло освобожде́ния ро́да Болга́рскаго./ Сего́ ра́ди тя почита́ем,/ Паи́сие блаже́нне,// и любо́вию соверша́ем честну́ю па́мять твою́.

Кондак преподобному Паисию Хилендарскому, глас 8

Во брань вступи́л еси́ не ору́жием,/ но кни́жицею ма́лою, блаже́нне,/ ника́коже устраши́вся си́лы враго́в,/ но, заже́г свети́льник посреде́ сме́ртныя тьмы,/ победи́л еси́ в коне́ц за лю́ди твоя́./ Сего́ ра́ди вопие́м ти:/ ра́дуйся, Паи́сие о́тче,// денни́це све́тлая болга́рскаго но́ваго дне.

 

Ще в розробці