Преподобний Никодим Святогорець

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 14-й день / у Неділю другу після П’ятидесятниці — усіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших (перехідне)

Преподобний Никодим Святогорець, у Хрещенні Миколай, народився 1748 року на грецькому острові Наксосі. У віці двадцяти шести років він прийшов на Святу Гору Афон і там у монастирі Діонісіат прийняв постриг з ім’ям Никодим.

Спочатку чернець Никодим ніс послух читця і діловода. Через два роки після його вступу до монастиря на Афон прибув митрополит Коринфський Макарій, який доручив молодому ченцеві підготовку до видання рукопису «Добротолюбіє», знайденого ним 1777 року у Ватопедському монастирі. Робота над цією книгою стала початком багаторічних літературних трудів Никодима Святогорця.

Невдовзі молодий чернець перейшов до Пантократорського скита, у послух до старця Арсенія Пелопонесса, під керівництвом якого старанно вивчав Святе Письмо і твори святих отців. 1783 року преподобний Никодим прийняв схиму і шість років перебував у цілковитій безмовності.

Коли на Афон знову прибув митрополит Коринфський Макарій, він поклав на преподобного Никодима новий послух — редагування творів преподобного Симеона Нового Богослова. Преподобний Никодим залишив подвиг мовчання і знову зайнявся літературною роботою. Відтоді до самої своєї кончини він продовжував ревно трудитися на цьому терені.

Незадовго до свого преставлення преподобний Никодим, стомлений книжною працею та аскетичними подвигами, перейшов на проживання до ієромонахів-іконописців Стефана і Неофіта Скуртеїв (Куцовлахів). Він упросив їх зайнятися виданням своїх праць, чого не міг уже зробити сам через хворобливий стан. Тут, у Скуртеїв, 1 липня 1809 року преподобний Никодим мирно відійшов до Господа.

За свідченням сучасників, преподобний Никодим був простий, незлобивий, нестяжательний і вирізнявся глибокою зосередженістю. Він мав чудову пам’ять: Святе Письмо знав напам’ять, пам’ятаючи навіть глави, вірші та сторінки, міг напам’ять цитувати дуже багато чого із творінь святих отців.

Літературні праці старця Никодима різноманітні. Ним написані передмова до «Добротолюбія» і короткі житія подвижників. Із аскетичних повчань подвижника особливо відома книга «Невидима брань», перекладена російською мовою великим богословом-аскетом, єпископом Феофаном Затворником. Прикметна праця подвижника «Вчення про сповідь», яка закінчується проникливим «Словом про покаяння».

Цікавою є книга преподобного «Благонравність християн», видана у Венеції 1803 року. Великі заслуги святий має і в галузі видання богослужбових книг. 1796 року він опублікував із Афонських рукописних зібрань шістдесят два канони Пресвятій Богородиці під назвою «Вінець Приснодіви».

Преподобний Никодим також підготував видання нової редакції «Підаліону» — грецької «Кормчої книги», яка містить правила святих апостолів, святих Вселенських і Помісних Соборів та святих отців.

Велику увагу преподобний приділяв агіографії, про що свідчать такі його праці, як «Нова вибірка житій святих» і видана вже після його смерті книга «Новий Синаксар» у трьох томах. Окрім того, преподобним Никодимом здійснено переклад з давньогрецької на новогрецьку мову «Тлумачення Послань святого апостола Павла» архієпископа Болгарського Феофілакта. Сам святий Никодим написав тлумачення на сім Соборних Послань.

Преподобний Никодим відомий і як творець та тлумач священних піснеспівів. Ним складений канон на честь ікони Божої Матері «Скоропослушниця», а також «Служба преподобним і богоносним отцям, які на Афоні посницьки просіяли», «Еортодроміон, або пояснення пісенних канонів, які співаються напередодні Господських і Богородичних свят» і «Нова Ліствиця, або тлумачення 75-ступінчастих пісень Октоїха».

Тропарі, кондаки, молитви та величання