...
Преподобний Михаїл Клопський, Новгородський p18dpok743faj1vbi1bvb37lr275
Житія святих,  Січень

Преподобний Михаїл Клопський, Новгородський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 11-й день

Походив із боярського роду, був родичем великого князя Димитрія Донського († 1389 р.). Він прийняв на себе подвиг юродства Христа заради, залишив Москву і в лахмітті прийшов у Клопський монастир поблизу Новгорода, де ніхто не знав, хто він. Про ім’я блаженного дізналися нескоро. Молодший син Димитрія Донського, князь Костянтин Димитрійович, 1419 року позбавлений був своєї частки і поїхав до Новгорода, де його пам’ятали з 1408 року як великокняжого намісника і тепер прийняли з любов’ю. Коли блаженний Михаїл читав на трапезі книгу Іова, то князь, почувши голос читця, підійшов до нього ближче, придивився, упізнав і вклонився йому, сказавши: «Це Михайло, син Максимів, княжого роду».

Преподобний Михаїл був прикладом для братії у всіх чернечих подвигах. 44 роки прожив він у Клопському монастирі, виснажуючи тіло своє в працях, чуваннях і різних нестатках. І Господь Бог, відаючи серце людське, не захотів, щоб великий подвижник залишався потаємним, і невдовзі явив славу його перед людьми, даруючи йому і дар пророчого передбачення, і силу творити чудеса.

У той час у Великому Новгороді та його околицях настала засуха. Дощу не було три роки. Пересохли не лише струмки, а й річки. І на місці, де преподобний на піску написав: «”Чашу спасіння прийму та ім’я Господнє прикличу” (Пс. 115:4). На цьому місці буде джерело води невичерпне», – пішла вода ключем. Коли наставав голод, хоча хлібні запаси в обителі не могли бути великими, але, за наполяганням блаженного, годували всіх, при цьому хліб у житницях не зменшувався, скільки б його не брали. Святий викривав пороки людей, не боячись сильних світу цього. Передбачив народження 22 січня 1440 року великого князя Іоанна III (1462-1505 рр.) і взяття ним Новгорода, викривав князя Димитрія Шемяку за його лиходійства і, коли вмовляння його виявилися марними, передбачив йому смерть. Багато пророцтв майбутнього, що стосуються і окремих осіб, і долі вільного Новгорода, всі згодом здійснилися.

Передчуваючи свій близький відхід, блаженний Михаїл перестав ходити на звичне своє місце в церкві та під час богослужіння стояв біля могили ігумена Феодосія, який нещодавно помер. Блаженний Михаїл преставився 11 січня близько 1453-1456 рр.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Михаилу Клопскому, Новгородскому чудотворцу, глас 8

И́же на земли́ Христа́ ра́ди, во́лею в бу́йство преложи́вся,/ ми́ра сего́ красоты́ отню́д возненави́дел еси́,/ и, плотска́я игра́ния увяди́в посто́м и жа́ждею, и на земли́ лега́нием,/ от зно́я же и сту́дени, от дождя́ и сне́га,/ и от про́чия возду́шныя тя́гости никогда́ же уклони́лся еси́,/ ду́шу же очи́стил еси́ доброде́тельми, я́ко зла́то в горни́ле,/ о́тче преподо́бне Богоно́сне Михаи́ле,/ и ны́не на Небесе́х предстои́ши Престо́лу Пресвяты́я Тро́ицы./ Но я́ко име́я дерзнове́ние мно́гое,// моли́ Христа́ Бо́га, спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак преподобному Михаилу Клопскому, Новгородскому чудотворцу, глас 8

Ду́ха Свята́го си́лою уподо́бился еси́ Богоглаго́ливым дре́вним проро́ком,/ сказа́в безве́стная и та́йная, и е́же го́де судьба́м Бо́жиим в сбытие́,/ и и́на мно́га чудеса́ о Христе́ сотвори́в,/ и лю́ди удиви́в, торжествова́ти устро́ил еси́, вопию́щия:// сла́ва Бо́гу, прославля́ющему святы́я Своя́.

Тропaрь прпdбнагw, глaсъ и7:

И$же на земли2 хrтA рaди в0лею въ бyйство преложи1всz, мjра сегw2 красоты6 tню1дъ возненави1дэлъ є3си2, и3 плотск†z и3гр†ніz ўвzди1въ пост0мъ и3 жaждею, и3 на земли2 легaніемъ, t зн0z же и3 стyдени, t дождS и3 снёга, и3 t пр0чіz воздyшныz тsгости никогдaже ўклони1лсz є3си2: дyшу же њчи1стилъ є3си2 добродётельми, ћкw злaто въ горни1лэ, џтче прпdбне бGон0сне міхаи1ле, и3 нhнэ на нб7сёхъ предстои1ши пrт0лу прес™hz трbцы. Но ћкw и3мёz дерзновeніе мн0гое, моли2 хrтA бGа, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.

Кондaкъ, глaсъ и7.
Под0бенъ: Взбрaнной:

Д¦а с™aгw си1лою ўпод0билсz є3си2 бGоглагHливымъ дрє1внимъ прbр0кwмъ, сказaвъ безвBстнаz и3 т†йнаz, и3 є4же г0дэ судьбaмъ б9іимъ въ сбытіE: и3 и4на мнHга чудесA њ хrтЁ сотвори1въ, и3 лю1ди ўдиви1въ, торжествовaти ўстр0илъ є3си2 вопію1щыz: слaва бGу прославлsющему с™ы6z сво‰.

Ще в розробці

Знайшли помилку