Преподобний Мойсей Оптинський p18q3nugem1hno108k1b0ddqb1s333
Житія святих,  Червень

Преподобний Мойсей Оптинський

Місяця червня на 16-й день

Преподобний Мойсей Оптинський (в миру Тимофій Іванович Путілов) народився 15 (28) січня 1782 року у місті Борисоглібську.

Отримавши суворе, майже чернече виховання, він прагнув до духовного зростання та чернечого життя. З молодих років він зрозумів суть та глибину духовного життя. Варто сказати, що не тільки Тимофій хотів служити Єдиному Богу, але і його брати мріяли про чернецтво.

Як тільки Тимофію виповнилося вісімнадцять років, батько відправив його разом з братом Іоною у Москву на службу до відкупника Карпишева.

У Москві брати відвідували багато православних святинь, весь вільний час проводили за читанням духовних книг, які стало легше дістати, та розмовляли з духоносними людьми, – однією з яких була прозорлива стариця Досифея. Саме вона направила Тимофія у Саровську обитель, де він прийняв духовні настанови від преподобного Серафима Саровського.

Минуло кілька років, і брати остаточно утвердилися у бажанні чернечого життя. Спочатку їхній шлях лежав у Саров, де Тимофій прожив три роки. Тут вони зустрілися з великими подвижниками: преподобним Серафимом Саровським, схимонахом Марком та ігуменом Назарієм, відновлювачем Валааму. Після закінчення трьох років Тимофій вирушив послушником у Свенський Успенський монастир, а його брат залишився у Сарові та, згодом, став Саровським ігуменом.

У той час біля монастиря, у Рославльських лісах, проживали та духовно спасалися пустельники, до яких у 1811 році приєднався і Тимофій. Тут він провів десять років та був пострижений старцем Афанасієм, учнем великого Паїсія Величковського, у ченці з ім’ям Мойсей.

У 1812 році, через нашестя французів, батько Мойсей був змушений покинути пустель, та виїхати у Свенськ та Білі Береги, але потім повернувся назад.

Незабаром, у 1816 році, до нього приєднався молодший брат Александр, який захотів розділити його життя ченця та пустельника. Через чотири роки Александра постригли у ченці з ім’ям Антоній.

У 1820 році отець Мойсей проїздом побував в Оптиній Пустині та був представлений Калузькому архіпастиреві, преосвященному Філарету. Цей знаменитий подвижник, полюбивши чернецтво всією душею, мав намір влаштувати при Оптиній скит. Знайомство з отцем Мойсеєм тільки утвердило його у цьому намірі. Після листування та запрошення преподобний Мойсей з братом, преподобним Антонієм, та ще двома ченцями прибули до Оптиної та помістилися на монастирській пасіці.

У 1822 році отець Мойсей був висвячений в ієромонахи та призначений духівником Оптиної, а через три роки – обраний настоятелем Оптиної Пустині.

Тридцять сім років тривало настоятельство преподобного Мойсея Оптинського. За ці роки стався розквіт Оптиної Пустині, як із зовнішньої, так і з внутрішньої, духовної сторони. Завдяки преподобному стало зароджуватися старецтво. В обитель був запрошений старець Лев, а незабаром тут оселився і преподобний Макарій. Саме у ці роки в Оптиній став послушником, майбутній великий світильник Православ’я, – преподобний старець Амвросій.

Незадовго до своєї смерті преподобний Мойсей сподобився прийняти великий ангельський образ – постриг у схиму.

Протягом усього життя преподобний приховував від усіх свої духовні дари, якими був щедро наділений Господом. Тільки в останні дні земного життя відкрилося ретельно приховуване їм обдарування прозорливості.

Одного разу хворий старець, підкликав до себе келійника та сказав: «Запитай, що це за жінка? Навіщо вона мене турбує?» Келійник, не бачачи жодної жінки, подумав, що старець помилився, але потім виявилося, що на ганку дійсно стояла жінка, яка, отримавши образок для себе, хотіла також і для її сина. Дізнавшись про це, келійник взяв образок, підніс його старцю для благословення. Старець благословив його та промовив: «Ось тепер я спокійний». Келійник виніс образок селянці, що чекала.

Іншому відвідувачеві, преподобний сказав, що у неділю сподівається бути у церкві, на що той відповів, що йому по слабкості сил ніяк не можна служити, преподобний Мойсей додав: «Служити не можна, але бути можна». Ці слова у точності збулися – у неділю труна покійного старця була перенесена до церкви.

Помер преподобний 16/29 червня 1862 р. о десятій ранку, коли читали слова Евангелія від Матфея: «бо прийде Син Людський у славі Отця Свого з Ангелами своїми і тоді віддасть кожному згідно з ділами його» (Мф. 16:27).

Все життя преподобного можна виразити такими словами: він жив потаємно у Бозі серед безперестанних турбот, та всі свої сили віддавав служінню ближнім.

Святі мощі преподобного спочивають у Казанському храмі поруч з мощами його брата, ігумена Антонія.

У 1996 році преподобний Мойсей Оптинський був зарахований до лику місцевошанованих святих Оптиної Пустині, а у серпні 2000 року – прославлений для загальноцерковного шанування.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Моисею Оптинскому, глас 3

Вертогра́да духо́внаго благопоспе́шный насади́тель/ и ски́тскаго жи́тельства устрои́тель,/ дре́вних мона́шеских уста́вов ревни́тель/ и в де́лании у́мнем прему́дрый наста́вник,/ я́ко восходя́щее свети́ло/ сла́вы О́птинския яви́лся еси́,/ преподо́бне о́тче Моисе́е,// моли́ спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак преподобному Моисею Оптинскому, глас 3

Непреста́нныя моли́твы вознося́, всю наде́жду на Христа́ возложи́л еси́, те́мже исхода́тайствовал еси́ благода́ть ко просвеще́нию души́ своея́ и вся потре́бная ко спасе́нию бра́тии О́птинския, ны́не Бо́гу в раи́ сла́дости предстоя́, Моисе́е преподо́бне: Того́ моли́ дарова́ти нам ве́лию ми́лость.

Ще в розробці

Ще в розробці

Знайшли помилку