Місяця січня на 25-й день

Преподобний Мар в юності вирізнявся гарною зовнішністю і мав гарний голос; під час свят на честь святих мучеників він досконало виконував обов’язки співака. Найбільше полюбив він Бога і свято дотримувався його заповідей. Оточений багатьма спокусами, святий Мар зберіг тіло своє в цнотливій невинності, а душу – в непорочності й чистоті. Відвернувши свою душу від мирських спокус, юнак пішов у селище Оміру і влаштував собі там невеличку хатину, в якій провів тридцять сім років; багато страждав у цій хатині преподобний від вогкості, що шкідливо впливала на його здоров’я, але не хотів покинути свою хатину і прожив у ній до кінця свого життя. Преподобний Мар вирізнявся простотою і не терпів лукавства, а бідність вважав за найбільше благополуччя. Проживши дев’яносто років, він задовольнявся одягом із козячої вовни, а для підкріплення тілесних сил вживав трохи хліба з сіллю. Довго живив святий у своїй душі палке бажання бути присутнім при звершенні Божественної літургії. Коли ж священик звершив у нього це велике і спасительне Таїнство, преподобний Мар говорив, що душа його була сповнена невимовної насолоди, і він довго вдавався до роздумів, у глибокому збентеженні не наважуючись дивитися на небо. Здійснивши довгий свій і спасительний подвиг, святий мирно віддав дух свій Богу і нині блаженствує у вічних обителях.