...
Житія святих,  Січень

Преподобний Максим Грек

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 21-й день / червня на 21-й день — знайдення мощей / у Неділю другу після П’ятидесятниці — усіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших (перехідне) / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Тверських святих (перехідне) / місяця липня на 6-й день — Собор Радонезьких святих / у неділю перед 26 серпня — Собор Московських святих (перехідне)

Преподобний Максим Грек (XV–XVI ст.) був сином багатого грецького чиновника в місті Арте, що в Албанії, отримав блискучу освіту. В юності він багато подорожував, вивчав мови і навчався в європейських країнах; побував у Парижі, Флоренції, Венеції. Після повернення на батьківщину прибув на Афон і прийняв чернецтво у Ватопедській обителі. Преподобний з захопленням вивчав стародавні рукописи, залишені на Афоні грецькими імператорами, котрі були іноками на Святій Горі, — Андроником Палеологом та Іоанном Кантакузеном.

У цей час великий князь Московський Василій Іванович (1505–1533) забажав розібратися в грецьких рукописах і книгах своєї матері Софії Палеолог та звернувся до Константинопольського патріарха з проханням прислати йому вченого грека. Чернець Максим отримав вказівку їхати до Москви. Після прибуття йому було доручено перекласти слов’янською мовою тлумачення на Псалтир, потім тлумачення на книгу Діянь апостолів і кілька богослужбових книг. Преподобний Максим старанно і ретельно намагався виконувати всі доручення. Але, зважаючи на те, що слов’янська мова не була рідною для перекладача, звісно, виникали деякі неточності в перекладах.

Митрополит Московський Варлаам високо цінував труди преподобного Максима. Коли ж митрополичий престол посів митрополит Даниїл, ситуація змінилася. Новий митрополит зажадав, щоб преподобний Максим перекладав на слов’янську мову церковну історію Феодорита. Максим Грек рішуче відмовився від цього доручення, посилаючись на те, що «до цієї історії включені листи розкольника Арія, а це може бути небезпечно для простоти». Ця відмова посіяла ворожнечу між преподобним і митрополитом.

Незважаючи на всі негаразди, преподобний Максим продовжував старанно працювати на ниві духовної просвіти Русі. Він писав листи проти магометан, папізму, язичників. Переклав тлумачення святителя Іоанна Златоуста на Євангелія від Матфея та Іоанна, а також написав кілька власних творів.

Коли великий князь мав намір розірвати свій шлюб з дружиною Соломонією через її безплідність, відважний сповідник Максим надіслав князю «Глави повчальні до правовірних начальників», де переконливо довів, що становище зобов’язує князя не коритися тваринним пристрастям. Преподобного Максима ув’язнили. Відтоді почався новий, багатостраждальний період життя преподобного. Неточності, виявлені в перекладах, були поставлені преподобному Максиму в провину, як навмисне псування книг. Важко було ученому в темниці, але в цих стражданнях преподобний бачив і велику милість Божу. Йому явився Ангел і сказав: «Терпи, старче! Цими муками позбудешся вічних мук».

У в’язниці преподобний написав вугіллям на стіні канон Святому Духу, який донині читається в Церкві: «Иже манною препитавый Израиля в пустыни древле, и душу мою, Владыко, Духа наполни Всесвятаго, яко да о Нем благоугодно служу Ти выну…»

Через шість років преподобного Максима звільнили від тюремного ув’язнення і послали під церковною забороною до Твері. Там він жив під наглядом добродушного єпископа Акакія, який милостиво обходився з невинно постраждалим. Преподобний написав автобіографічний твір «Думки, якими інок скорботний, ув’язнений до темниці, втішав і укріпляв себе в терпінні». Ось кілька слів із цього яскравого твору: «Не тужи, не скорби, ниже тоскуй, любезная душа, о том, что страждешь без правды, от коих подобало бы тебе приять все благое, ибо ты пользовала их духовно, предложив им трапезу, исполненную Святаго Духа…»

Лише через двадцять років перебування в Твері преподобному дозволили проживати вільно і зняли з нього церковну заборону. Останні роки свого життя він провів у Троїце-Сергієвій Лаврі. Йому було вже близько сімдесяти років. Гоніння і тяжка праця відбилися на здоров’ї преподобного, але дух його був бадьорий; він продовжував трудитися. Разом зі своїм келійником і учнем Нілом преподобний старанно переклав Псалтир з грецької на слов’янську мову. Ні гоніння, ні в’язниця не зломили святого Максима.

Преподобний преставився 3 лютого 1556 року. Він похований біля північно-західної стіни Духової церкви Троїце-Сергієвої лаври. Засвідчено чимало благодатних чудес, що відбулися біля гробниці преподобного, на якій написані тропар і кондак йому: «Богодухновенным Писанием и богословия проповеданием/ неверствующих суемудрие обличил еси, всебогате,/ паче же, в Православии исправляя, на стезю истиннаго познания наставил еси,/ якоже свирель богогласная, услаждая слышащих разумы,/ непрестанно веселиши, Максиме досточудне,/ сего ради молим Тя:/ моли Христа Бога грехов оставление низпослати// верою поющим всесвятое твое успение, Максиме, отче наш». Лик преподобного Максима часто зображується на іконі Собору Радонезьких святих.

Над місцем поховання Максима Грека було споруджено прибудовану до Духового храму каплицю — так званий Максимовий намет. Він неодноразово перебудовувався і розширювався, але в 1938–1940 роках був знищений.

1988 року під час святкування тисячоліття Хрещення Русі на Соборі, який проходив в Троїце-Сергієвій Лаврі, серед новопрославлених святих був канонізований і преподобний Максим Грек. Залишалося відкритим питання про місцезнаходження його святих мощей. До моменту загальноцерковного прославлення над могилою не залишалося ніяких видимих слідів. Тому виникла необхідність в археологічних розкопках. Роботами керував археолог С. Бєляєв. 24 червня 1996 року духівник Лаври архімандрит Кирил (Павлов) звершив молебень преподобному Максиму в Духовому храмі Лаври. За богослужінням молилися братія, вихованці духовних шкіл і учасники розкопок.

У вівторок, 1 липня, про підсумки проведених робіт і про виявлення чесних останків преподобного Максима Грека було зроблено докладну доповідь патріархові. Він дав благословення на антропологічний огляд, який був проведений 2 липня. Під час співставлення чесної глави з давніми зображеннями преподобного Максима виявилися риси подібності. На підставі висновку антропологів 3 липня 1996 року патріарх благословив підняти чесні останки.

Мощі преподобного Максима спочивали в Успенському соборі Троїце-Сергієвої лаври, а 9 квітня 2013 року були урочисто перенесені назад до Духового храму. Рака встановлена на місці знайдення мощей преподобного, біля північної стіни.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Максиму Греку, глас 8

Заре́ю Ду́ха облиста́емь,/ вити́йствующих богому́дренно сподо́бился еси́ разуме́ния,/ неве́дением омраче́нная сердца́ челове́ков све́том благоче́стия просвеща́я,/ пресве́тел яви́лся еси́ правосла́вия свети́льник, Макси́ме преподо́бне,/ отону́дуже ре́вности ра́ди Всеви́дящаго,/ оте́чества чужд и стра́нен, Ру́сския страны́ был еси́ пресе́льник,/ страда́ния темни́ц и заточе́ния от самодержа́внаго претерпе́в,/ десни́цею Вы́шняго венча́ешися и чудоде́йствуеши пресла́вная./ И о нас хода́тай бу́ди непрело́жен,// чту́щих любо́вию святу́ю па́мять твою́.

Кондак преподобному Максиму Греку, глас 8

Богодухнове́нным Писа́нием и богосло́вия пропове́данием/ неве́рствующих суему́дрие обличи́л еси́, всебога́те,/ па́че же в Правосла́вии исправля́я, на стезю́ и́стиннаго позна́ния наста́вил еси́,/ я́коже свире́ль богогла́сная, услажда́я слы́шащих ра́зумы,/ непреста́нно весели́ши, Макси́ме досточу́дне./ Сего́ ра́ди мо́лим тя: моли́ Христа́ Бо́га/ грехо́в оставле́ние низпосла́ти// ве́рою пою́щим всесвято́е твое́ успе́ние, Макси́ме, о́тче наш.

Тропaрь, глaсъ и7:

Зарeю д¦а њблистaемь, витjйствующихъ бGомyдреннw спод0билсz є3си2 разумёніz, невёдэніемъ њмрачє1ннаz сердцA человёкwвъ свётомъ бlгочeстіz просвэщaz, пресвётелъ kви1лсz є3си2 правослaвіz свэти1льникъ, маxjме прпdбне, toнyдуже рeвности рaди всеви1дzщагw nтeчества чyждъ и3 стрaненъ, рyсскіz страны2 бhлъ є3си2 пресeльникъ, страд†ніz темни1цъ и3 заточeніz t самодержaвнагw претерпёвъ, десни1цею вhшнzгw вэнчaешисz и3 чудодёйствуеши пресл†внаz. и3 њ нaсъ ходaтай бyди непрел0женъ, чтyщихъ люб0вію с™yю пaмzть твою2.

Кондaкъ, глaсъ и7.
Под0бенъ: Премyдрости:

БGодухновeннымъ писaніемъ и3 бGосл0віz проповёданіемъ невёрствующихъ суемyдріе њбличи1лъ є3си2, всебогaте, пaче же, въ правослaвіи и3справлsz, на стезю2 и4стиннагw познaніz настaвилъ є3си2, ћкоже свирёль бGоглaснаz, ўслаждaz слhшащихъ рaзумы, непрестaннw весели1ши, маxjме досточyдне, сегw2 рaди м0лимъ тS: моли2 хrтA бGа грэхHвъ њставлeніе низпослaти вёрою пою1щымъ всес™0е твоE ўспeніе, маxjме, џтче нaшъ.

Ще в розробці