...
Преподобний Макарій Писемський p19008vto81qku1dc6snlmbvnt3
Житія святих,  Січень

Преподобний Макарій Писемський

Місяця січня на 10-й день

10 січня, у день пам’яті преподобного Павла Обнорського, або Комельського, чесно святкується пам’ять одного з друзів його – преподобного Макарія Писемського. Не збереглося звісток, коли почалося знайомство обох пустельників. Древній же переказ говорить, що преподобний Павло знайшов преподобного Макарія під час мандрівок своїх монастирями до поселення в Комельському лісі, на річці Обнорі, тобто до 1414 року. Переказ називає батьківщиною преподобного Макарія село Данилове, розташоване на лівому березі річки Листи, верстах за дванадцять від пустелі, звідки бере своє походження дворянське сімейство Писемських, яке шанує преподобного Макарія як одного із своїх родичів. Початкове навчання чернецтва преподобний Макарій отримав від преподобного Сергія в славній його обителі, а звідси з любові до усамітнення повернувся на батьківщину і оселився в густому лісі поблизу річки Пісьми. Це місце зберегло найменування Старої Макарієвої пустелі. Коли до пустельника став збиратися народ і знайшлося багато людей, які побажали оселитися біля нього, преподобний Макарій влаштував невелику обитель на відстані версти від відокремленої своєї келії та поставив дерев’яну церкву в ім’я Преображення Господнього. Біля цієї церкви преподобний і був згодом похований.

Влаштувавши власну обитель, преподобний Павло не забув про свого друга; зі свого боку, і преподобний Макарій влаштовану ним на Листі пустинь не вважав чужою обителі Павловій. Однодумність у розумінні людського життя і користі усамітнення та безмовності зближувала обох пустельників, тому в основу влаштованих ними обителей покладено було, імовірно, однакові початки монастирського життя. Але різну долю мали обителі духовних друзів: обитель Обнорська стала велелюдною, а Писемська обитель залишалася невеликою пустинню. Проте зв’язок між ними не переривався. Грамоти царів Іоанна Грозного (1566 р.) і Михайла Феодоровича (1625 р.) називають Макарієву пустель у Шачебальському стані приписною до Павло-Обнорського монастиря.

В описі Павло-Обнорського монастиря 1683 року згадується образ преподобного Макарія і преподобного Павла – отже, місцеве шанування подвижника на той час уже почалося. Про сам монастир в описі йдеться: “Так Павлова ж монастиря пустинь Макаріїва в Костромському повіті, в Шачебальському стані, на річці Пісьмі, а в пустині церква Преображення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа з боковим вівтарем преподобного Павла, Обнорського чудотворця, верхи шатрові. Та в тому ж боковому приділі гробниця прп. Макарія, а на гробниці покров, сукно чорне, в середині висить хрест”.

Біля гробу прп. Макарія сталося таке чудо. Наприкінці XVIII століття згоріла церква, під якою було влаштовано дерев’яний зруб над могилою преподобного, і на тому місці, де був цей зруб, не лише не помітили палаючого дерева та вугілля, а навіть і попелу; все це місце вкрите було незвичайною росою. Після пожежі один допитливий глядач захотів розкрити надгробок і подивитися, що там знаходиться. За це він був покараний сліпотою.

Нині мощі преподобного спочивають під спудом. На гробниці знаходиться ікона преподобного Макарія; під пеленою лежить його посох. Від 1750 року зберігається молитва преподобному.

Знайшли помилку