Преподобний Макарій Оптинський p1asmd39toifcv8f1mo5iu311oe3
Житія святих,  Вересень

Преподобний Макарій Оптинський

Місяця вересня на 7-й день

Михайло Миколайович Іванов – таке мирське ім’я преподобного Макарія. Він народився 20 листопада 1788 року в сім’ї орловських дворян, ріс тихим, хворобливим хлопчиком. Любив книги, музику, усамітнення. Він рано втратив матір, яка любила його і виділяла серед інших дітей: “Відчуває моє серце, що з цієї дитини вийде щось незвичайне”.

Після смерті обох батьків Михайло, поділивши спадок між братами, залишив службу у фінансовому відомстві й оселився у своєму маєтку. Однак мирське життя його не цікавило. У 1810 році Михайло вирушив на прощу до Площанської пустині й у світ уже не повернувся. У цій пустині преподобний Макарій зустрівся зі старцем Афанасієм, учнем старця Паїсія (Величковського), і знайшов у його особі чуйного духовного наставника. Як найближчий учень преподобного Паїсія старець Афанасій займався дослідженням і перекладами святоотцівської літератури. Привізши з Молдавії багато текстів, він долучив до цієї важливої праці свого учня, преподобного Макарія. Пізніше, вже в Оптиній, куди преподобний Макарій перейшов 1834 року, він продовжив працю, розпочату його вчителем.

Його духовним наставником в Оптиній став преподобний Лев, якому преподобний Макарій повністю ввіряв свою волю, не наважуючись робити що-небудь без його благословення. Завдяки преподобному старцю Макарію було видано зібрані в Оптиній рукописи і переклади преподобного Паїсія (Величковського). Велику допомогу в цьому йому надавали духовні чада – подружжя Кірєєвських. Під впливом преподобного Макарія виникла ціла школа видавців і перекладачів духовної літератури, якої так потребувала православна Росія, зміцнився зв’язок між оптинським старчеством і російською інтелігенцією. На сповідь і благословення до преподобного Макарія приїжджали О.К. Толстой та І.С. Хом’яков, М.В. Гоголь і О.М. Муравйов.

Сім років преподобні старці Лев і Макарій керували духовним життям братії та багатьох тисяч людей. Відомий такий випадок: до преподобного Макарія привели одного біснуватого, який нічого раніше про старця не знав і ніколи його не бачив. Біснуватий, кинувшись до старця, що наближався, з криком: “Макарій іде, Макарій іде!”, вдарив його по щоці. Преподобний тут же підставив іншу щоку, а хворий звалився на підлогу без свідомості. Прокинувся він зціленим. Біс не зміг перенести великого смирення старця.

Дарував Господь преподобному Макарію і дар духовного міркування. Кожному, хто приходив до нього на одкровення своєї совісті, він подавав ліки, пристойні немочі. Його смиренне слово було і словом дієвим, словом із владою, бо воно змушувало коритися і вірити невіруючого. Смирення проявлялося в зовнішності преподобного, у вигляді його одягу, в кожному русі. Обличчя його було світле від постійної Ісусової молитви, яку він творив, воно сяяло духовною радістю і любов’ю до ближнього.

За два роки до своєї кончини преподобний Макарій прийняв велику схиму. До самої смерті преподобний приймав духовних чад і паломників, наставляючи і благословляючи їх.

7/20 вересня 1860 року, через годину після прийняття Христових Таїн, преподобний Макарій мирно відійшов до Господа.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Ще в розробці

Тропaрь, глaсъ д7:

Премyдрость бжcтвенную пHдвиги и3 труды6 стzжaвъ, стaрческагw служeніz сугyбую бlгодaть воспріsлъ є3си2, дaромъ же сл0ва свhше њбогащeнный, бGу и3 лю1демъ ўсeрднw послужи1лъ є3си2, џтче бGомyдре макaріе, моли2 хrтA бGа сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.

Кондaкъ, глaсъ G:

Бlжeнству тезоимени1тый, девzтери1цу бlжeнствъ и3сп0лнилъ є3си2 и3 тsгwты притекaющихъ къ тебЁ, ћкw бlг0е и4го хrт0во, понeслъ є3си2, њ всёхъ душeю болёзнуz и3 всёхъ вмэщaz въ сeрдцэ своeмъ. тёмже не забyди нaсъ, ч†дъ твои1хъ, џптинскаz похвало2, макaріе бlжeнне.

Ще в розробці

Знайшли помилку