Преподобний Кирил, ігумен Білоєзерський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця червня на 9-й день / січня на 23-й день — Собор Костромських святих / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Новгородських святих і Собор Вологодських святих (перехідні) / місяця липня на 6-й день — Собор Радонезьких святих
Преподобний Кирил, у миру Косма, народився в Москві від благочестивих батьків. Прийняв іночество в Симоновому монастирі, своїми подвигами здобув повагу всієї братії та похвали отця іноків, преподобного Сергія. У 1390 році братія Симонівської обителі упросили преподобного Кирила бути їхнім ігуменом.
Численні й знатні відвідувачі, котрі приходили до ігумена за настановами й благословенням, сильно бентежили преподобного Кирила, який уникав слави людської, і він невдовзі склав з себе сан ігумена та став подвизатися як простий інок. Шукаючи цілковитого усамітнення й безмовства, святий за чудесною вказівкою Божої Матері віддалився на берег Білого озера і в глухій лісовій гущавині став вести життя відлюдника.
До преподобного стали приходити ревнителі безмовства, і він зрозумів, що час його власного безмовства скінчився. У 1397 році він побудував храм на честь Успіння Божої Матері. Коли чисельність братії збільшилася, святий Кирил дав для обителі устав спільножительства, який він освячував прикладом власного життя. У церкві ніхто не смів бесідувати, ніхто не повинен був виходити із неї до завершення служби, до Святого Євангелія підходили за старшинством. Під час трапези сиділи кожен на своєму місці, і в трапезній була тиша. Звідти ж кожен мовчки йшов до своєї келії. Гроші зберігалися в монастирській скарбниці, ніхто не мав ніякої власності. Келії не зачинялися, і в них, окрім книг та ікон, нічого не тримали.
Господь нагородив Свого угодника даром прозорливості та зцілень. Одного разу, коли не вистачило вина для Божественної літургії, преподобний Кирил звелів принести йому порожню посудину, котра виявилася повною вина. Під час голоду він роздавав хліб усім нужденним, і він не закінчувався, незважаючи на те, що зазвичай запасів ледве вистачало для братії. Святий також одного разу приборкав бурю на озері.
Своє останнє богослужіння преподобний звершив у день Святої Трійці. Заповівши братії зберігати любов між собою, святий Кирил блаженно спочив на дев’яностому році свого життя 9 червня 1427 року.
Преподобний Кирил любив духовну просвіту і передав цю любов своїм учням. Згідно з описом 1635 року у монастирі налічувалося більш ніж дві тисячі книг, зокрема шістнадцять «чудотворця Кирила». Чудовими зразками духовного наставництва й керівництва, любові, милосердя і втіхи є три послання преподобного руським князям, які дійшли до нас.