Преподобний Христофор Римлянин, Палестинський

Місяця серпня на 30-й день

Преподобний Христофор, римлянин, жив у VI столітті. Він постригся в чернецтво в монастирі преподобного Феодосія (пам’ять 11 січня) в Палестині, поблизу Єрусалима. Розповіді авви Феодула про преподобного Христофора передають у книзі “Лимонар” Іоанн і Софроній. Одного разу преподобний Христофор пішов до Єрусалима, щоб вклонитися святому гробу Господньому і Животворящому Хресту. Біля воріт храму він побачив ченця, який не рухався з місця. Два ворони літали перед обличчям його. Преподобний Христофор зрозумів, що це біси, які не дозволяють йому увійти до церкви. Він запитав брата: “Чому ти стоїш посеред воріт і не входиш?” – “Вибач, отче, – відповів брат, – у мені борються два помисли; один каже: іди й поклонися Чесному Хресту, а інший каже: ні, не ходи, йди спершу виконай свою справу, а в інший час прийдеш і поклонишся”. Тоді святий Христофор узяв брата за руку і ввів у храм. Ворони негайно зникли, і брат поклонився святиням.

Вдень преподобний Христофор виконував монастирські послухи, а ввечері йшов у печеру, де раніше молилися преподобний Феодосій та інші отці. На кожній із 18 сходинок, що вели до печери, він творив по 100 поклонів і більшу частину ночі проводив у молитві, доки не били в било, що скликало на ранковий спів. У такому подвигу він провів 11 років. Одного разу, спустившись у печеру, він побачив у ній безліч лампад. Їх запалювали два світлих юнаки. “Навіщо ви розставили тут лампади, так що я не можу увійти і помолитися”, – сказав преподобний. “Це лампади отців, які служать Богу”, – відповіли юнаки. “Скажіть, мені, – запитав святий, – моя лампада горить чи ні?” Вони відповіли: “Трудися, молися, і ми запалимо її”. Тоді святий сказав собі: “О, Христофор, ти маєш зазнати ще більшої праці, щоб запалити свою лампаду!” Він пішов із монастиря на Синайську гору, нічого не взявши із собою. 50 років трудився там преподобний у великих подвигах. Нарешті, він почув голос, який говорив: “Христофор! Іди у свій монастир, де ти трудився раніше, щоб тобі спочити там разом із отцями твоїми”.