Преподобний Іустин (Попович), Челійський
Місяця червня на 1-й день
Великий подвижник і духовний письменник, отець Юстин народився в місті Врані в родині священника на свято Благовіщення. Навчався в семінарії св. Сави в Белграді, де в той час викладав майбутній святитель Миколай (Велимирович). Пізніше отець Іустин навчався в Петербурзькій Духовній академії, потім – на теологічному факультеті в Оксфорді. Душа його шукала подвижницького й аскетичного життя. Через деякий час він викладав у семінарії та окормляв численних чад, брав участь у виданні православних газет. І мріяв про Афон… У 1926 році захистив в Афінах докторську дисертацію за темою: “Вчення святого Макарія Єгипетського про таємницю людської особистості і таємницю її пізнання”. З кінця 1930 року потрудився місіонером у прикарпатських містах (Ужгороді, Хусті, Мукачеві та ін.). Був висунутий на відроджену Мукачівську єпископську кафедру, але за смиренням своїм відмовився від неї. З 1932 року отець Іустин – викладач Бітольської семінарії, а через два роки – доцент Теологічного факультету в Белграді. З травня 1948 року до смерті подвизався в монастирі Челіє поблизу Валева, де був духівником; написав багато богословських праць. Преставився до Бога, як і народився, у свято Благовіщення.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Иустину (По́повичу), Челийскому, глас 8
Правосла́вия сла́дость, некта́р прему́дрости, о́тче преподо́бне, излия́л еси́ в сердца́ ве́рных я́ко бога́тство: житие́м свои́м и уче́нием показа́лся еси́ жива́я кни́га Ду́ха, Иусти́не Богому́дре, моли́ Христа́ Бо́га Ло́госа да оло́госит тя почита́ющих.
Кондак преподобному Иустину (По́повичу), Челийскому, глас 4
Я́ко Боже́ственную ле́ствицу обрето́хом Иусти́не преподо́бне, твоя́ Боже́ственная поуче́ния, к небеси́ ны возводя́щия, я́коже учи́л еси́, житие́м вообрази́л еси́. Тем ти зове́м: ра́дуйся, правосла́вный филосо́фе И́стины.
Молитва преподобному Иустину (По́повичу), Челийскому
О, прему́дре Иусти́не, злата́я уста́ и Ду́ха Свята́го скрижале! Ты в земнем житии твоем ревность по Бозе, любовь и милость к страждущим явил еси. Темже молим тя: возжзи и в нас огнь боголюбия, веры живыя и милосердия нелицемернаго.
О, человече небесный и ангеле земный! Удели нам от твоего смирения, кротости и незлобия; научи нас от всего сердца прощати ненавидящих и обидящих нас и воздавати благая творящим нам злая. Не остави нас по вся дни молитвами твоими и в час кончины нашея предстани нам светлым лицем, да, избегши пленения от духов злобы поднебесныя, взыдем купно с тобою в Ца́рство Преве́чнаго Бо́га и Спа́са Христа́, Ему́же со Отце́м и Ду́хом Святы́м подоба́ет сла́ва и благодаре́ние во ве́ки. Ами́нь.
Ще в розробці
