Преподобний Іродіон Ілоєзерський
Місяця вересня на 28-й день
Преподобний Іродіон Ілоєзерський, Новгородський, учень преподобного Корнилія Комельського († 19 травня 1537), після смерті свого наставника пішов на Ілоєзеро, за 20 кілометрів від Білозерська і там на півострові поставив собі келію і заснував храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці, початок Ілоєзерської Озадської пустелі. Преподобний був суворим постником, проводив ночі у молитві і щосуботи долучався Святих Таїн. Ангел сповістив преподобного про близькість його смерті. Помер він у схимі 28 вересня 1541 і був похований у влаштованій їм каплиці.
Коротке життя преподобного Іродіона було написано архімандритом Білозерського монастиря Митрофаном, який у 1653 році з благословення Новгородського митрополита (згодом патріарха) Никона засвідчив чудеса, що чинилися від мощей преподобного Іродіона. Тоді було встановлено святкування його пам’яті. На місці каплиці преподобного Іродіона було споруджено храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці з божевільною в ім’я преподобного Іродіона Ілоєзерського.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Иродиону Илоезерскому, глас 4
Возсия́ днесь све́тло, ра́дуется град Белое́зеро,/ имы́й во о́бласти свое́й вели́каго свети́льника, блаже́ннаго отца́ Иродио́на:/ процвете́ бо, я́ко фи́никс, насажде́н в дому́ Бо́жия Ма́тере,/ я́ко кедр, при вода́х благода́тию Христо́вою израсты́й,/ я́ко ши́пок благово́нный,/ от обстоя́ний вода́ми огражде́н./ Соше́дшеся у́бо лю́дие пра́зднуют пресве́тлую па́мять его́,/ осиява́емы мно́гими благодея́нии и чудесы́:/ прося́щим с ве́рою исцеле́ния,/ стра́ждущим от разли́чных неду́г подае́т здра́вие./ И мы, ча́да твоя́ су́ще, припа́дающе, мо́лим ти ся:/ моли́ Пресвяту́ю Тро́ицу,/ е́же сохрани́тися гра́ду на́шему от нахожде́ния иноплеме́нник/ и от враг ви́димых и неви́димых./ Я́ко да твои́ми, о́тче, ко Го́споду моли́твами спаса́еми,/ всегда́ про́сим с ве́рою у тебе́:// моли́ о нас Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак преподобному Иродиону Илоезерскому, глас 1
Слы́шавше, отцы́ и бра́тия, неме́дленно притеце́м,/ и немо́лчно и усе́рдно возопие́м, глаго́люще:/ о пресве́тлый наш о Го́споде учи́телю, о́тче Иродио́не!/ Во по́двигах ревни́тель был еси́, преподо́бному Корни́лию,/ еди́н Еди́ному Бо́гу изво́лив служи́ти/ слеза́ми, и посто́м, и бде́нием изнуря́я те́ло свое́ ве́чныя ра́ди жи́зни,/ Го́сподеви рабо́тая, Крест Госпо́день на ра́мо взем, после́довал еси́ Тому́,/ бо́дренными свои́ми моли́твами вооружа́яся неви́димо на врага́,/ и ны́не, о́тче, зре́ти сподо́бился еси́/ во све́те неизрече́нныя ра́дости Пресвяту́ю Тро́ицу./ Сла́ва Бо́гу, все́льшемуся в тя,/ сла́ва укре́пльшему тя,// сла́ва де́ющу тобо́ю всем исцеле́ние.
Величание преподобному Иродиону Илоезерскому
Ублажа́ем тя, преподо́бне о́тче Иродио́не, и чтим святу́ю па́мять твою́, наста́вниче мона́хов и собесе́дниче а́нгелов.
Ще в розробці
