...
Преподобний Іона Климецький p1eb5a39sa1ilr1hjkpmqbcp1i9r6
Житія святих,  Червень

Преподобний Іона Климецький

Місяця червня на 6-й день

Благодать небесна кличе всіх до спасіння і блаженства, але не всіх однаково. Одні чують покликання її ще з юності, інші – в літах зрілих; тих збуджує вона зі сну душевного надзвичайними заходами, інших – звичайними способами; одним з’являється у знаменням та дивам, іншим – у якійсь події життя. Це справа премудрості Божої, яка знає, кого і як покликати до себе. Наша ж справа – дослухатися до голосу Божого. Щасливий той, хто, почувши голос Божий, вірно слідує йому, не змінюючи до гробу. Таким був блаженний Іона Клименецький.

Новгородський посадник Іоанн Климентов залишив синові своєму багато багатства. Син Іоанн спокійно займався торгівлею, як займався і батько його.

Не раз Іоанн у карельському насаді (великому човні) перепливав велике Онезьке озеро, що простягається на 200 верст. Але одного разу, повертаючись із Повенца до Новгорода з вантажем солі, на середині озера його застала страшна буря. Довго насад носився за свавіллям хвиль, здавалося, ось-ось некерований насад мав піти на дно. Іоанн став просити у Господа позбавлення від смерті, обіцяючи в разі порятунку прийняти чернечий постриг. Його молитва була почута, насад викинуло на острів Клименці. Іоанн зі слугами дякував Богові і в цей час почув голос, який повелів йому побудувати обитель в ім’я Живоначальної Трійці. Тут же в прибережних кущах ялівцю чудесно знайшов він ікону Св. Трійці. На місці, куди його викинули хвилі, він поставив хрест, а на місці явлення ікони – хрест і каплицю. Це було 1490 року. Повернувшись до Новгорода, Іоанн розпорядився своїм багатим майном і, прийнявши чернечий постриг з ім’ям Іона, вирушив на острів.

Після повернення на острів він побудував два храми: в ім’я Святої Трійці та в ім’я святителя і чудотворця Миколая – покровителя мореплавців і землепрохідців. Потім святий побудував келії і приготував усе необхідне для обителі ченців. Троїцький Миколо-Климецький монастир був заснований близько 1520 року. Так преподобний виконав заповіт Господа. З бідного Нятинського монастиря, розташованого за три версти від нової обителі, прийшли братія. До них приєдналися ченці з інших місць, які бажали безмовності й усамітнення. Митрополит Московський Варлаам (1511-1512) благословив для храмів обителі антимінси і хотів поставити святого Іону настоятелем, але той зі смирення відмовився. Преподобний Іона умовив новгородського ієромонаха Тихона прийняти настоятельство, а сам подвизався як простий чернець.

Преподобний Іона мирно помер 6 червня 1534 року і був похований біля храму в ім’я святителя Миколая. Над нетлінними мощами святого згодом було збудовано каплицю, а за царювання Єлизавети Петрівни (1741-1761) – кам’яний храм в ім’я праведних Захарії та Єлисавети.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Ионе Клименецкому, Олонецкому

А́нгельскому житию́ поревнова́в, блаже́нне Ио́но,/ оста́вил еси́ оте́чество твое́, вели́кий Но́вград,/ и, прише́д в преде́лы Олоне́цкия/ и в пусты́ню всели́вся,/ в труде́х, моли́твах и слеза́х подвиза́лся еси́,/ и, я́ко му́дрый купе́ц, Ца́рствие Небе́сное насле́довал еси́./ Те́мже любо́вию вопие́м ти:/ моли́ Христа́ Бо́га,// да спасе́т ду́ши на́ша.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку