Преподобний Іоасаф Каменський (в миру Андрій, князь Вологодський), Спасокубенський
Місяця вересня на 10-й день
Був сином Заозерського князя Димитрія Васильовича і княгині Марії. З раннього дитинства святий відчув суєтність мирського життя і 20-ти років від роду прийняв чернецтво з ім’ям Іоасафа в Спасо-Кам’яній обителі, на Кубенському озері. У монастирі преподобний весь час присвячував молитві та роздумам про вічність, дотримувався суворого посту.
В останні дні свого земного життя він тільки один раз на тиждень їв їжу і причащався Святих Тайн щонеділі. Живучи таким богоугодним життям, преподобний досяг вищих ступенів досконалості і сподобився бачення Самого Господа. Після 5-річних ревних трудів він мирно відійшов до Господа 10 вересня 1453 р. і був похований у Спасо-Кам’яному монастирі. При гробі святого відбувалося багато чудес і зцілення.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Иоасафу Каменскому, Спасокубенскому
Я́ко дре́во насажде́нно при вода́х воздержа́ния,/ струя́ми слез твои́х напая́емь,/ преподо́бне о́тче Иоаса́фе,/ се́яв бо слеза́ми,/ в ра́дости жне́ши доброде́тельныя рукоя́ти./ Тем Вели́кий Мздовоздая́тель в жи́тницах Небе́сных тя сокро́вище положи́,/ но помина́й чту́щих любо́вию пресве́тлую па́мять твою́,/ моли́ Святу́ю Тро́ицу, преподо́бне Иоаса́фе,// спасти́ся душа́м на́шим.
Тропaрь, глaсъ в7:
Ћкw дрeво насаждeннw при водaхъ воздержaніz, струsми слeзъ твои1хъ напаsемь, прпdбне џтче їwасaфе, сёzвъ бо слезaми, въ рaдости жнeши добродётельныz рукоsти. тёмъ вели1кій мздовоздаsтель въ жи1тницахъ нбcныхъ тS сокр0вище положи2, но поминaй чтyщихъ люб0вію пресвётлую пaмzть твою2, моли2 с™yю трbцу, прпdбне їwасaфе, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.
И$нъ тропaрь, глaсъ в7:
Насаждeнный при водaхъ воздержaніz, струsми слeзъ твои1хъ напаsемь, ћкw лёторасль живон0снаz въ вертогрaдэ цRкве б9іz процвёлъ є3си2, бlжeнне їwасaфе, плоды2 добродётелей возращaz и3 дyшы вёрующихъ питaz. тёмже и3 хrт0съ въ нбcныz странh тz пресели2. но поминaй нaсъ, люб0вію с™yю твою2 пaмzть чтyщихъ, бlговёрне кнsже, и3 моли2 прес™yю трbцу, во є4же сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.
Ще в розробці