...
Преподобний Іоанникій Девиченський devycheskyy
Житія святих,  Квітень

Преподобний Іоанникій Девиченський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця квітня на 26-й день

Преподобний Іоанникій Девиченський подвизався в першій половині XV століття. Святий був родом із Чорногорського приморʼя. З юності обрав він шлях чернечого подвигу, рано залишив рідну домівку й оселився в печері на березі річки Ібар, де, за переказами, у XIV столітті жив інший сербський пустельник — преподобний Петро Коришський. Незабаром сюди, в місце, зване Чорна Річка, стали приходити ченці, до яких дійшов поголос про благочестивого пустельника. Вони залишалися тут із благословення преподобного, наслідуючи його суворе і богоугодне життя. Послух святому Іоанникію вони вважали великим благом. Згодом, коли братія стала численною, преподобний Іоанникій і його сподвижники спорудили храм.

До обителі стікалося все більше людей. Слава святого Іоанникія поширювалася все ширше. Це обтяжувало пустельника. Віддавши своїх духовних чад волі Божій, він пішов у пустельний Девиченський ліс. Жив святий за словом Спасителя, подібно до птаха, не піклуючись про їжу і місце для ночівлі. Багато днів проводив у дуплі дерева. Слізною молитвою перемагав спокуси, які йому посилалися.

Святий отримав від Бога владу над демонами і чудесний дар лікування недуг. Коли звістка про пустельника досягла княжого двору, деспот Георгій Бранкович (1427–1459) вирушив до нього з проханням зцілити хвору дочку. Молитвами святого Іоанникія Господь позбавив її хвороби, і тоді вдячний володар спорудив у Девичі храм на честь Введення до храму Пресвятої Богородиці. Згодом там було засновано монастир.

Преподобний Іоанникій відійшов до Господа 2 грудня 1430 року. Його святі мощі спочивають у Девичі та славляться чудотворіннями. У Сербії особливо шанують преподобного Іоанникія як цілителя душевних хвороб.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Иоанникию Девиченскому, Сербскому, глас 1

Поще́нием, моли́твами и благода́тию Боже́ственною просвети́вся,/ земны́я концы́ све́тло озаря́еши благоче́стно,/ чуде́с благода́ть от Бо́га прие́м,/ исцеля́еши неду́ги, ду́хи же лука́выя от челове́ков отгоня́еши,/ и́же с ве́рою притека́ют к ра́це моще́й твои́х святы́х,/ преподо́бне о́тче наш Иоанни́кие./ Сла́ва Да́вшему ти благода́ть,/ сла́ва Укрепи́вшему тя,// сла́ва Де́йствующему тобо́ю всем исцеле́ния.

Кондак преподобному Иоанникию Девиченскому, Сербскому, глас 8

От ю́ности, Богому́дре, возлюби́в а́нгельское житие́,/ вся кра́сная оста́вил еси́,/ за́йде бо, я́коже звезда́ от ми́ра,/ восте́к к разу́мному и пра́ведному со́лнцу, Христу/ от Него́ же прие́мь благода́ть исцеле́ния,/ разли́чныя неду́ги врачу́еши притека́ющих к свяще́нней ра́це твое́й./ Те́мже и мы, соверша́юще любо́вию всечестну́ю твою́ па́мять, вопие́м ти:// ра́дуйся, о́тче Иоанни́кие.

Ще в розробці

Ще в розробці