Преподобний Іоанн Прозорливий, Єгипетський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 27-й день

Преподобний Іоанн Прозорливий Єгипетський (Лікопольський) народився на початку IV століття, жив у місті Лікополі (Середній Єгипет) і за ремеслом був столяром. У віці двадцяти п’яти років він пішов у монастир, де прийняв чернечий постриг. Протягом п’ятнадцяти років преподобний Іоанн трудився в різних обителях, потім, бажаючи повного усамітнення, віддалився у Фіваїду на Вовчу гору. На самоті святий Іоанн провів п’ятдесят років, ніколи не залишаючи місця своїх подвигів. З людьми, що приходили до нього, він розмовляв через невелике віконце, через яке приймав і скромну їжу, яку йому приносили. Преподобний Іоанн уже після тридцятирічного перебування в затворі сподобився від Бога благодатного дару прозорливості. Так, імператору Феодосію Великому (379-395) він передбачив перемогу над його супротивниками, Максимом і Євгенієм, і переможну війну проти галлів. Багатьом, хто відвідував його, він передбачав події їхнього життя і давав настанови. Святий подвижник роздавав хворим, які приходили, освячений єлей, помастившись яким, вони зцілювалися від різних недугів.

Преподобний Іоанн напророкував ченцеві Палладію, описувачу його житія, що він буде єпископом. Пророцтво прозорливця здійснилося, і Палладій був поставлений єпископом у Віфінії (Мала Азія).

Преподобний Іоанн у своїх настановах заповідав насамперед мати смиренність: “Наслідуйте в міру сил ваших доброчесне життя святих отців і, якщо виконаєте все, то на себе не надійтесь і собою не хваліться. Є багато таких людей, які, досягнувши досконалості в чеснотах і загордившись, спали з висоти в прірву. Ретельно спостерігайте: чи старанні ваші молитви? Чи не порушена чистота серця вашого? Чи не зайнятий розум ваш сторонніми думками під час молитви? Спостерігайте, чи всією душею своєю ви зреклися світу? Чи не ходите підглядати за чужими чеснотами, марнославлячись водночас своїми власними чеснотами? Чи дбаєте про те, щоб подати собою добрий приклад іншим людям? Дивіться, не уявляйте себе праведними, не загордіться якоюсь своєю доброю справою. Дивіться, щоб під час молитви вам не спадало на думку про речі мирські, бо немає нічого нерозважливішого, як вустами розмовляти з Богом, а думкою бути далеко від Нього. Це часто трапляється з тими, хто не стільки зрікається світу, скільки дбає про те, щоб догодити світу. Людина, що думає про багато речей, віддається турботам про мирське і тлінне, але, віддаючись турботі про мирське, людина не може вже духовними своїми очима бачити Бога. Людині, яка завжди думає про Бога, повинні бути чужі думки про все суєтне. Тій же людині, яка досягла певного пізнання Бога (повного пізнання Бога ніхто не може досягти), відкриваються таємниці Божі, і вона бачить майбутнє як теперішнє і, подібно до святих, творить чудеса і отримує за молитвою своєю все, чого б не попросила від Бога.

Любіть безмовність, чада, перебуваючи завжди в богомисленні і молячи завжди Бога про те, щоб Він дарував вам розум чистий, вільний від гріховних помислів. Гідний похвали, звісно, і той подвижник, який, живучи у світі, вправляється в чеснотах, надаючи гостинність, або подаючи милостиню, або допомагаючи в трудах іншим, або перебуваючи постійно без гніву. Така людина гідна похвали, бо перебуває в доброчесності, виконує заповіді Господні, не полишаючи і земних справ. Але кращим за те й гідним більшої похвали буде той, хто, перебуваючи постійно в богомисленні, від матеріального підіймається до нематеріального, залишаючи матеріальні турботи та піклування іншим, а сам же прагнучи до небесного, постійно перебуваючи перед Богом, зрікшись усього мирського й уже не прив’язуючись знову до світу піклуваннями про земне. Така людина близька до Бога, Якого вона прославляє невпинно в молитвах і співі псалмів”.

Цими і подібними спасительними повчаннями, повчальними розповідями і прикладом рівноангельського життя преподобний приніс багато духовної користі людям.

Преподобний Іоанн Єгипетський дожив до глибокої старості і відійшов до Господа 395 року у віці дев’яноста років.