Преподобний Григорій Синаїт

Місяця серпня на 8-й день

Преподобний Григорій Синаїт народився близько 1268 року в приморському поселенні Клазомени біля м. Смірни (Мала Азія) від багатих батьків. Близько 1290 року його взяли в полон агаряни і відправили в Лаодикію. Після звільнення преподобний прибув на о. Кіпр, де постригся в чернечий чин. Потім він вирушив на Синайську гору і прийняв там велику схиму. Виконуючи послух кухаря і пекаря, преподобний був також вправним переписувачем і перевершував усіх у читанні та знанні священних і отецьких книг. Суворість його життя (піст, пильнування, псалмоспів, стояння на молитві) одних приводила в здивування, а в інших викликала заздрість. Віддалившись із монастиря, преподобний відвідав Єрусалим. Деякий час він жив на о. Криті, а потім обійшов на Афоні всі монастирі й усіх подвижників, зокрема прп. Максима Кавсокалівіта. Таким шляхом він увібрав багатовіковий досвід чернечого життя найдавніших обителей. Лише після цього преподобний Григорій Синаїт побудував собі у відокремленому місці ісіхостерій – келію для мовчання і безперешкодного зайняття розумною молитвою, поєднаною з важкою чернечою працею.

Дорогоцінною спадщиною преподобного Григорія є настанови про внутрішнє життя, 15 розділів про безмовність і 142 глави про заповіді, де він говорить, що “той, хто прагне зрозуміти заповіді без виконання їх, а також через вчення й читання знайти те, що він бажає, подібний до людини, яка уявляє тінь замість істини” (“Добротолюбіє” у російському перекладі, доповнене, т. 5, изд. 2-е, М., 1900, с. 184). Преподобний відомий і як чудовий піснословець. Йому належать приспіви “Достойно є” до канону Пресвятої Трійці, що читається на недільній опівнічниці; канон святому Хресту; у каноніку (1407 р.) преподобного Кирила Білозерського († 9 червня 1427 року) міститься “Канон розчулений до Господа Іісуса Христа, творіння Григорія кир Сінаїта” (ДПБ, ф. Кир. м-ря). Піклуючись про поширення чернечого діяння, преподобний заснував кілька келій на Афоні, 4 Лаври у Фракії. Помер преподобний Григорій Синаїт у 1310 р. (деякі джерела вказують 1346 р.) у своїй так званій “Прихованій” (Парарійській) обителі, заснованій у горах Македонії для суворих послідовників його життя.

Тропарі, кондаки, молитви та величання