Преподобний Герман Аляскинський p1ap55pdkak8m1i1o1c4812ui4us4
Житія святих,  Липень

Преподобний Герман Аляскинський

Місяця липня на 27-й день

Преподобний Герман Аляскінський народився в місті Серпухові, під Москвою, 1757 року в купецькій родині. Його мирське ім’я та прізвище невідомі. З шістнадцяти років вступив він на чернечий шлях. Спочатку преподобний ніс послух у Троїце-Сергієвій пустині, розташованій на околицях Петербурга, на березі Фінської затоки (пустинь належала Троїце-Сергієвій Лаврі).

В обителі майбутній місіонер подвизався близько п’яти років. Бажаючи повного усамітнення і безмовності, преподобний Герман віддаляється на Валаам. Валаамський монастир, розташований на островах Ладозького озера, бував відрізаний від зовнішнього світу до 8 місяців на рік.

Після ретельного випробування різними послухами ігумен Назарій благословив молодого подвижника на постійне проживання в лісі, в пустельній самоті. У свята, приходячи в монастир, преподобний ніс кліросний послух (у нього був прекрасний голос). У Валаамській обителі святий Герман прийняв чернечий постриг.

Є думка, що святий Герман прийшов на Валаам 1778 року. Того ж року преподобний Серафим прийшов у Саровську обитель. Обставини життя преподобного Германа на Валаамі нагадують про відокремлені подвиги його великого сучасника – Саровського чудотворця. Подібно до преподобного Серафима, валаамський подвижник вирізнявся винятковим і проникливим знанням духу і букви Святого Письма, творінь святих отців і вчителів Церкви.

Духовним керівником і наставником майбутнього місіонера був ігумен Назарій, саровський старець, який запровадив на Валаамі статут Саровської пустелі. Таким чином, благодатний лад саровського подвижництва, в якому відбувалося духовне зростання преподобного Германа на Валаамі, став невід’ємною частиною його душі і зробив його рідним і винятково близьким за духом преподобному Серафиму, Саровському чудотворцю. Є відомості, що преподобний Серафим користувався, своєю чергою, настановами старця Назарія під час його проживання в Сарові.

Через 15 років перебування преподобного Германа на Валаамі Господь покликав смиренного ченця на апостольське служіння і послав його проповідувати Євангеліє та хрестити язичників малообжитого й суворого краю Аляски та прилеглих до неї островів Північної Америки. З цією метою 1793 року було створено духовну Місію, що отримала назву Кадьякської, з центром на острові Кадьяк. Керівником місії було призначено архімандрита Іоасафа (Болотова), інок Валаамського монастиря. Серед інших співробітників Місії було ще п’ять ченців Валаамського монастиря, серед них і преподобний Герман, якому Господь благословив потрудитися в благовісті довше і плідніше, ніж будь-кому іншому з членів Місії.

Після прибуття на острів Кадьяк місіонери негайно зайнялися будівництвом храму і наверненням язичників. “1794 року, вересня з 24 живу на острові Кадьяк. Слава Богу, понад 700 американців перехрестив, та понад 2000 шлюбів повінчав, збудували церкву, а час дозволить – зробимо іншу, та похідні дві, а то й п’яту потрібно зробити”, – зауважує в одному з листів архімандрит Іоасаф.

Отець Герман на новому місці спочатку ніс послух у пекарні і займався господарськими турботами Місії.

Під керівництвом архімандрита Іоасафа (пізніше єпископа) Місія перебувала недовго: під час бурі (1799 року) преосвященний Іоасаф зі своїми супутниками загинув у хвилях океану. На допомогу місіонерам, які залишилися в живих, 1804 року був відряджений тільки один ієромонах Олександро-Невської Лаври Гедеон. Він на деякий час очолив Місію. Його турботами була влаштована школа для дітей хрещених алеутів. 1807 року ієромонах Гедеон назавжди залишив стан місіонерів, поклавши всю відповідальність на преподобного Германа, який до самої смерті своєї залишався духовним батьком, пастирем і піклувальником душ людських у довіреній йому Місії. Преподобного хотіли посвятити в сан ієромонаха і звести в архімандрита, але смиренний чернець відмовився від будь-якого піднесення і до кінця своїх днів перебував простим ченцем.

Преподобний Герман був для місцевих жителів істинним добрим пастирем і захищав їх, як міг, від злих і хижих людей, які вбачали в остров’янах тільки об’єкт для жорстокої експлуатації. Тому не було б нічого дивного, якби новонавернені відкинули віру прибульців, які стали дедалі частіше виступати в ролі експлуататорів і пригноблювачів (промисловці, що приїжджали з метою наживи), і повернулися б до своїх забобонів. У тому, що цього не сталося, велика заслуга преподобного Германа. Непохитно й наполегливо, не маючи жодної підтримки, окрім своєї полум’яної віри, старець продовжував своє заступництво за скривджених і пригноблених, вбачаючи в цьому свій обов’язок і покликання, сутність якого він виразив напрочуд простими словами: “Я – найнижчий слуга тутешніх народів і нянька”.

Таємні подвиги і келійні молитви старця залишалися невідомими світові, але видно було, як оточували світло його благодатного життя, що проходило в умовах повного самозречення, нестяжательності і суворого нехтування всіма зручностями. Одяг його був найубогіший і дуже старий. Усім своїм виглядом, усіма звичками старець Герман жваво нагадував сучасникам стародавніх пустельників, які прославилися подвигами стриманості та богоугожденія. Бесіда старця справляла на слухачів непереборне враження. Особливо вражали співрозмовників ясність його думок, чіткість і швидкість суджень. Божественна благодать, що наповнювала душу преподобного Германа, перетворювала серця людей, які спілкувалися з ним. Яскраво свідчить про це випадок із С. І. Яновським, правителем адміністрації Російсько-Американської Компанії, який розпочав виконувати свої обов’язки 1817 року. Семен Іванович Яновський, аристократ за походженням, був людиною всебічно освіченою і начитаною, але його релігійно-філософські погляди зводилися до модного на ті часи деїзму.

Християнства він, по суті, не знав (хоча формально вважався християнином). Православ’я, Церква, Таїнства – були для нього поняттями, що не заслуговують на серйозну увагу. Преподобний Герман багато розмовляв із ним. Згодом С.І. Яновський писав: “Такими постійними бесідами і молитвами святого старця Господь абсолютно навернув мене на шлях істинний, і я став справжнім християнином”. Він називав старця “святим чоловіком”, “великим подвижником”; як велику коштовність він зберігав у себе листи преподобного Германа. Таке ж благоговіння до особистості святого відчували і багато інших його сучасників. Отець Герман жив спочатку біля храму місії, на Кадьяку, а потім переселився на довколишній острів Яловий, який назвав “Новим Валаамом”. Острів Яловий був останнім притулком у важких апостольських мандрах святого старця.

Преподобний Герман передбачив своїм духовним дітям час своєї кончини і пояснив, як поховати його. 13 грудня 1837 року він попросив запалити перед іконами свічки і почитати Діяння святих апостолів. Під час читання про труди святих благовісників святий старець Герман перейшов від земних трудів до небесного упокоєння на 81-му році життя. Над могилою старця спочатку поставлено простий дерев’яний пам’ятник, потім споруджено скромну дерев’яну церкву, освячену в ім’я преподобних Сергія і Германа, Валаамських чудотворців.

У цьому храмі зберігається старовинне зображення преподобного Серафима Саровського, яке перебувало в келії святого старця Германа за його життя: старець любив і шанував свого прославленого сучасника і одностайного з ним великого працівника на Божій ниві. Господу було завгодно одночасно благословити на великий подвиг служіння людям цих двох побожних любителів безмовності й розумного ділання. Преподобний Герман з любов’ю відгукувався на потреби і скорботи людські в дні свого земного життя. Не залишає він у біді тих, хто волає до нього, і після свого преставлення. Найвідоміший випадок молитовного заступництва преподобного Германа міститься в життєписі першого православного єпископа в Америці – святителя Інокентія (пам’ять 31 березня і 2З вересня). 1842 року святитель на бригу “Охотск” прямував на острів Яловий. Через бурю корабель довго не міг увійти в гавань, і життя команди та пасажирів було під загрозою. Святитель Інокентій звернувся з молитвою до преподобного Германа: “Якщо ти, отець Герман, догодив Господу, то нехай зміниться вітер”. Не минуло й чверті години, як вітер змінився і став попутним. І незабаром святитель, який врятувався від бурі, служив панахиду на могилі преподобного Германа. З 1860-х років Руська Православна Церква знала про велике місцеве шанування пам’яті старця Германа на Кадьяку. У 1867 році один з Аляскинських єпископів склав записку про його життя і чудеса. Першу публічну доповідь про отця Германа надрукували у Валаамському монастирі у Фінляндії 1894 року. У 1930-х роках інший російський православний монах – архімандрит Герасим (Шмальц) прибув на острів Яловий і довго жив там, як преподобний Герман за сто з гаком років до нього. Перед своєю смертю 1969 року архімандрит Герасим відкрив останки свого славного попередника і побудував тут невелику каплицю. Зцілення, пов’язані з молитовним заступництвом старця Германа, записувалися протягом тривалого періоду (з часу його життя і до 1970 року). У березні 1969 року Собор єпископів Руської Православної Греко-Католицької Церкви в Америці під головуванням архієпископа Нью-Йоркського, Митрополита всієї Америки і Канади Іринея здійснив прославлення преподобного Аляскінського ченця. Церква через цю канонізацію формально скріпила своєю печаткою те, що багато природних аляскінців завжди знали: преподобний Герман виконав своє християнське покликання гідно і продовжує і нині заступатися перед Богом за тих, хто живе.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Герману Аляскинскому, глас 7

Звездо́ пресве́тлая Це́ркве Христо́вы,/ на се́вере просия́вшая,/ вся к Ца́рствию Небе́сному путеводя́щая,/ учи́телю и апо́столе и́стинныя ве́ры,/ предста́телю и засту́пниче гони́мых,/ украше́ние изя́щное Святы́я Це́ркве во Аме́рице,/ преподо́бне о́тче Ге́рмане Аля́скинский,/ моли́ся ко Го́споду Спа́су на́шему,// спасти́ся душа́м на́шим.

Ин тропарь преподобному Герману Аляскинскому, поемый во Америце, глас 3

Преподо́бне о́тче наш Ге́рмане,/ пе́рвый свети́льниче, в земли́ на́шей просия́вый,/ прино́сим вси тебе́ похвалы́ сия́,/ ты же, я́ко име́я дерзнове́ние ко Го́споду,/ бу́ди засту́пник нам, и уте́шитель,/ и Це́ркви на́шея покрови́тель ди́вный,/ да вси со умиле́нием зове́м ти:// ра́дуйся, о́тче наш Ге́рмане, Аля́ски и всея́ Аме́рики пресла́вный чудотво́рче.

Кондак преподобному Герману Аляскинскому, глас 3

Свет ве́чный Христа́ Спа́са на́шего/ тя на путь ева́нгельский во Аме́рику наста́ви,/ возвести́ти весть о ми́ре ева́нгельскую./ Днесь Престо́лу Сла́вы предстоя́,/ моли́ся о стране́ твое́й и лю́дех ея́,/ о ми́ре всего́ ми́ра// и спасе́нии душ на́ших.

Ин кондак преподобному Герману Аляскинскому, глас 8

Валаа́ма постри́женик, честны́й,/ возлю́бленник Бо́жия Ма́тере бы́вый,/ ревни́тель по́двигов дре́вних подви́жник но́вый,/ моли́тву, я́ко копие́ и щит, прие́мый,/ стра́шен де́моном и тьме язы́честей ста́вый,// Ге́рмане преподо́бне, моли́ Христа́ Бо́га спасти́ ду́ши на́ша.

Тропaрь, глaсъ з7:

Ѕвэздо2 пресвётлаz цRкве хrт0вы, на сёверэ просіsвшаz, вс‰ къ цrтвію нбcному путеводsщаz, ўчи1телю и3 ґпcле и4стинныz вёры, предстaтелю и3 застyпниче гони1мыхъ, ўкрашeніе и3зsщное с™hz цRкве во ґмeрицэ, прпdбне n1тче гeрмане ґлsскинскій, моли1сz ко гDу, сп7су нaшему, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.

И$нъ тропaрь, поeмый во ґмeрицэ, глaсъ G:

Прпdбне n1тче нaшъ гeрмане, пeрвый свэти1льниче, въ земли2 нaшей просіsвый, прин0симъ вси2 тебЁ похвалы6 сі‰, тh же, ћкw и3мёz дерзновeніе ко гDу, бyди нaмъ застyпникъ и3 ўтёшитель и3 цRкве нaшеz покрови1тель ди1вный, да вси2 со ўмилeніемъ зовeмъ ти2: рaдуйсz, n1тче нaшъ гeрмане, ґлsски и3 всеS ґмeрики преслaвный чудотв0рче.

Кондaкъ, глaсъ G:

Свётъ вёчный хrтA сп7са нaшегw тS на пyть є3vcльскій во ґмeрику настaви, возвэсти1ти вёсть њ ми1рэ є3vcльскую. днeсь пrт0лу слaвы предстоS, моли1сz њ странЁ твоeй и3 лю1дехъ є3S, њ ми1рэ всего2 мjра и3 сп7сeніи дyшъ нaшихъ.

И$нъ кондaкъ, глaсъ и7:

Валаaма постри 1женикъ честнhй, возлю1бленникъ б9іz мт7ре бhвый, ревни1тель п0двигwвъ дрeвнихъ, подви1жникъ н0вый, мlтву, ћкw копіE и3 щи1тъ, пріeмый, стрaшенъ дeмwнwмъ и3 тьмЁ kзhчестэй стaвый, гeрмане прпdбне, моли2 хrтA бGа сп7сти2 дyшы нaшz.

Ще в розробці

Знайшли помилку