Преподобний Гавриїл Афонський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 9-й день

Преподобний Гавриїл народився 8 січня 1849 року в Київській губернії, у Хрещенні був названий Георгієм. У віці дванадцяти років він осиротів. Освіту отримав у сільській школі.

В юнацтві Георгій звершив паломництво святими місцями Київської губернії, виконуючи обітницю, дану під час тяжкої хвороби. Отримані в ході прощі враження справили суттєвий вплив на Георгія, і він приєднався до братії Феофаніївської пустині, приписаної до київського Михайлівського Золотоверхого монастиря, де став учнем ігумена Воніфатія (Виноградського).

У 1867 році з благословення старця і настоятеля обителі молодий послушник Георгій відвідав Єрусалим і Святу Гору Афон, де й залишився в скиту в ім’я святого пророка Ілії. Після проходження протягом двох років чернечого випробування, якому піддається на Святій Горі кожен новоначальний, він був пострижений у чернецтво з ім’ям Гавриїл, на честь небесного вісника Архангела Гавриїла, а потім висвячений в сан диякона і священника.

Вдосконалюючись в духовному подвигу, ієромонах Гавриїл був призначений на посаду економа монастирського судна, а згодом був призначений скарбником і економом скиту. Деякий час отець Гавриїл був настоятелем Іллінського подвір’я в Константинополі.

Після переселення в 1887 році настоятеля скиту отця Паїсія до Охтирського монастиря Богу було угодно довірити отцю Гавриїлу управління Іллінським скитом. Возведений у сан архімандрита, новий настоятель вправно керував життям обителі. За нього почалося зведення нового соборного храму.

У зв’язку з нестачею коштів архімандрит Гавриїл разом з деякими насельниками відправився до Росії за збором добровільних пожертвувань. Піклуючись про скити, преподобний не забував і про руські подвір’я обителі святого Пророка. Ним був побудований величний храм на Іллінському подвір’ї в Одесі, який став воістину прикрасою міста. При храмі були влаштовані приміщення зі всіма зручностями для паломників. Окрім того, на Афоні святим було побудовано новий чернечий корпус і закладено фундамент собору.

1901 року, незважаючи на слабке здоров’я, настоятелю знову довелося вирушити до руських подвір’їв. Відвідавши Константинополь, Одесу і Таганрог, архімандрит Гавриїл в жовтні прибув до Новоніколаєвська. 14 жовтня після Божественної літургії він відчув нездужання, і наступного дня стан здоров’я святого погіршився. 18 жовтня він причастився Святих Христових Тайн, а 19 жовтня відійшов у вічне життя, куди завжди були спрямовані його думки і побажання.

Чесні останки старця були перенесені до Одеси  і поховані в крипті спорудженого їм храму. 1994 року після неодноразових знамень і чудес, що відбувалися біля місця поховання святого, з благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела були знайдені його нетлінні мощі. 23 жовтня, в Неділю вісімнадцяту після П’ятидесятниці, було звершено урочисте прославлення преподобного в лику святих угодників Божих.

Тропарі, кондаки, молитви та величання