...
Березень,  Житія святих

Преподобний Філарет (Данилевський), ігумен Глинський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 31-й день / вересня на 9-й день – Собор Глинських святих

Фома Данилевський, майбутній ігумен Філарет, народився у 1777 році на Західній Україні у сім’ї благочестивих козаків. Довгий час прожив у Києво-Печерській лаврі, виконуючи послух келійника і канонарха.

У 1802 році Фома Данилевський перейшов у Софроніївський монастир, зайняв там посаду уставника і в тому ж році постригся в чернецтво з ім’ям Філарет.

11 травня 1817 року отець Філарет був призначений у Глинську Різдва Пресвятої Богородиці пустинь, де ввів статут Афонської гори і відновив монастир. 24 роки керував отець Філарет Глинською пустинню – і весь цей час він подавав особистий приклад братії своїм життям і трудами.

Отець Філарет їв переважно лише ввечері, а в кінці життя став їсти взагалі одну тільки ячну кашу без солі і масла. Пам’ятаючи, що молитву корисно поєднувати з працею, о. Філарет до кінця життя працював своїми руками і в саду, і в столярній майстерні.

Попри те, що були побудовані нові великі корпуси зі зручними приміщеннями, сам настоятель до кінця життя жив у тісній келії довжиною шість, а шириною – в три аршини. Спав на дерев’яній лаві з трьома стінками, на зразок труни, поклавши на неї мішок сіна.

Преподобний Філарет склав 4 статути за правилами гуртожиття Афонської гори для жіночих обителей Курської, Оренбурзької і Єкатеринбурзької єпархій, «Розлоге повчання новопостриженому ченцеві», «До і після постригу», «Про посаду духівника, який служить інокиням». Його зусиллями за усними переказами була складена «Історія Глинської Різдва Богородиці чоловічої пустині».

Ігумен спочив на другий день Пасхи 31 березня 1841 року.

На засіданні Священного Синоду УПЦ 8 серпня 2008 року ігумен Філарет (Данилевський), настоятель Глинської пустині, був прилічений до лику святих.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

В розробці.

Тропaрь с™aгw, глaсъ №:

Пyстыни гли1нскіz строи1тель и3 бGолюби1вый и3гyменъ kви1лсz є3си2, бGон0се џтче нaшъ філарeте: пост0мъ, бдёніемъ и3мlтвою нбcнаz даров†ніz пріeмъ, и3сцэлsеши нед{жныz и3 дyши вёрою притекaющихъ ти2. слaва дaвшему тебЁ крёпость, слaва вэнчaвшему тS, слaва дёйствующему тоб0ю всёмъ и3сцэлє1ніz.

Кондaкъ, глaсъ д7:

Прaзднуетъ днeсь nби1тель гли1нскаz прaздникъ пресвётлый свэтон0сныz твоеS пaмzти, созывaz правослaвныхъ соб0ри, рaдуетсz бо, ћкw стzжaвъ сокр0вище вeліе честны6z м0щи тво‰, прпdбне філарeте, ю4же сохранsй всегдA мlтвами твои1ми t всёхъ ѕHлъ, да зовeмъ ти2: рaдуйсz, џтче бGомyдре.

Ще в розробці

Знайшли помилку