Преподобний Еразм

Місяця вересня на 28-й день

Преподобний отець Еразм був чорноризець Печерський. Він мав велику батьківську спадщину і по любові своїй до благоліпності Дому Господнього витратив все, що мав, на прикрасу церкви, і він обкував у церкві Печерській багато ікон сріблом і золотом. Дивлячись на них, він прикрашав і свою душу як церкву і образ Живого Бога не сріблом і золотом речовим, але чистотою і любов’ю і всякими чеснотами чернечого звання.

Але сталася з преподобним спокуса. Коли він сильно збіднів і був в зневазі у всіх, диявол став вкладати йому в серце думку, що він не має ніякої нагороди за своє багатство, витрачене на прикрасу церкви, але краще було б витратити йому на милостиню жебракам.

Він же не зрозумів спокуси, впав у відчай і став жити недбайливо і зовсім недбало, безчинно проводячи свої дні. Але Бог Щедрий і Праведний, поминаючи колишні чесноти блаженного, спас його від смерті таким чином. Він послав на нього тяжку хворобу, і хворий, уже близький до смерті, лежав німим і сліпим сім днів, лише ледве дихаючи. У восьмий день прийшла до нього вся братія і, бачачи страшну смерть брата, з подивом говорила: «Горе, горе душі цього брата, що прожив він в лінощах і в гріхах, а тепер бачить щось і метається, і не може вийти з тіла». І ось блаженний Еразм, як ніби ніколи не хворів, встав, сів і сказав їм: «Отці і братія, воістину так, як ви говорите: я грішний і не покаявся. Але нині мені з’явилися преподобні отці наші Антоній і Феодосій, говорячи: «Ми молилися за тебе Господу, і дарував тобі Господь час на покаяння». Після цього бачив я і Пречисту Госпожу Богородицю, як на іконі, з Сином Її, Христом Богом нашим на руках, і безліч з Нею святих. І вона сказала мені: «Еразм, за те, що ти прикрасив церкву Мою і звеличив іконами, і Я прикрашу тебе і звеличу славою в Царстві Сина Мого, бо жебраків ви маєте на всякому місці, церкву ж Мою — не скрізь. Вставши, покайся і прийми великий янгольський образ, в третій же день чистим Я візьму тебе до Себе, що полюбив красу Дому Мого».

Сказавши все це братії, блаженний Еразм почав перед усіма, не соромлячись, сповідувати свої гріхи. Вставши, він пішов до церкви і був пострижений в схиму. На третій же день відійшов до Господа і Матері Його, за Її пророцтвом.

Мощі святого Еразма покояться в Ближніх печерах, де карти вказують їх з 1638 року.