Преподобний Дула страстотерпець, Єгипетський p1dv71mak1nod1fm32ac1j8vf033
Житія святих,  Червень

Преподобний Дула страстотерпець, Єгипетський

Місяця червня на 15-й день

Преподобний Дула, страстотерпець (час життя невідомий), був ченцем одного з єгипетських монастирів. Він вирізнявся лагідністю, смиренням і послухом. Протягом 20 років преподобний терпів глузування, образи і приниження від деяких із братії монастиря. Спочатку йому було важко нести подвиг терпіння і з лагідністю приймати знущання, але поступово, упокорюючись душею і молячись Богові, він досяг такої міри негнівливості, що всім серцем жалів своїх кривдників і молився за них.

Наприкінці життя преподобного спіткала спокуса: один чернець з-поміж братії викрав церковні посудини і сховав їх. Коли ігумен і старці монастиря стали розбирати справу про крадіжку, то недоброзичливці святого Дули почали стверджувати, що крадіжку вчинив саме він, бо в день крадіжки він не з’явився на опівнічницю, хоча раніше завжди приходив першим. Насправді святий Дула цього дня був хворий і тому не зміг прийти до служби. Преподобного Дулу привели до старців, яким він сказав, що не винен у крадіжці. Але вороги його стали обмовляти, стверджуючи, що вони були свідками. Переконавшись, що його словам не вірять, преподобний Дула не став сперечатися і сказав: “Вибачте мене, отці святі, я грішний”. Ігумен наказав здерти з преподобного чернечий одяг і одягнути в мирське вбрання. Гірко заридавши, святий Дула молився: “Господи Ісусе Христе, Сину Божий, заради Твого святого Імені я вбрався в образ цей, але нині, через гріхи мої, він знятий з мене”.

На преподобного Дулу наклали кайдани, економ жорстоко бив його, домагаючись, де заховані церковні судини, але безневинний страждалець тільки повторював: “Вибачте, згрішив я”. Тоді його віддали на суд цивільній владі й піддали тортурам, але святий повторював: “У мене немає ні срібла, ні зниклих посудин”. Міський єпарх запитав ченців, що йому робити з відданою на його суд людиною. Вони відповіли: “Зроби з ним те, що наказують закони”. Святий був засуджений до відсікання обох рук. Перед виконанням вироку правитель сказав преподобному: “Скажи нам, де посудини, і ти звільнишся від страти”. Святий відповів: “Чи хочеш ти, правителю, щоб я сказав на себе те, чого не робив? Не хочу брехати на себе, бо всяка брехня від диявола”. Святого повели на місце страти. Тоді, нарешті, дійсний винуватець крадіжки відчув каяття і прийшов до ігумена, просячи зупинити страту.

Преподобного привели назад у монастир. Ченці почали просити у святого вибачення, але він не тільки не злився на них, а й дякував, що йому дали можливість безвинним стражданням випрати вчинені ним гріхи. Святий просив Господа пробачити кривдників. Через три дні преподобного знайшли в келії, коли він представився до Бога на уклінній молитві. Поховання було відкладено до приходу ігумена і братії сусідньої Лаври. Тіло святого лежало в замкненому на замок соборі. Коли всі зібралися і увійшли до храму, тіла безвинного страждальця в соборі не було, залишився лише його одяг і сандалі.

Ті, хто вважали преподобного Дулу грішником, виявилися негідними віддати його тіло похованню.

Знайшли помилку