Преподобний Даміан цілитель

Місяця вересня на 28-й день

Цей гідний інок з усяким завзяттям, всякими доброчесностями наслідував житіє преподобного отця і наставника свого Феодосія. Багато людей свідчать про добре його житіє, смирення і послух. Він набув покірність до всіх; особливо ж проживаючі з ним в келії бачили лагідність його, утримання від сну на всю ніч, старанне читання святих книг, часте вставання на молитву. І ще багато розповідали про нього — він був такий стриманий постник, що крім хліба і води нічого не їв до дня смерті своєї.

Тому він і сподобився дару чудотворення від Господа, особливо ж дару, даного древньому Даміану, якого носив він ім’я, тобто обдарування зцілень. Якщо хтось приносив дитя, одержиме якою-небудь недугою, або доросла людина, що страждала якою-небудь хворобою, приходила або привозили її в монастир до преподобного Феодосія, він наказував преподобному Даміану творити молитву над хворим, і той, з покірністю і смиренням, вважаючи себе невартим дару чудотворення, творив молитву над хворим, помазував його святим єлеєм, і благодаттю Божою всі отримували зцілення і йшли здоровими.

Коли ж блаженний Даміан, поживши багато років боговгодно в іночих трудах і показавши до корисності душевної світлі справи, вже був гідний життя вічного, тоді, досягнувши кінця цього тимчасового життя, впав у хворобу і, близький до смерті, молився Богу зі сльозами: «Господь мій Ісус Христос, сподоби мене бути спільником слави святих Твоїх, і з ними бути причетним Царства Твого, не відлучи мене, молюся Тобі, Владико, від отця і наставника мого, преподобного Феодосія, але з ним разом долучи мене до обраних, в тому сяйві , яке приготував Ти праведним…»

Коли він молився так, раптово з’явився у одра його Ангел в образі преподобного Феодосія і, нахилившись до грудей його, і дав йому цілування, сказав йому: «Господь послав мене сповістити тобі, що те, про що молишся ти Господу, буде тобі за твоїм проханням; ти будеш прилічений до Його святих і оселишся з ними в Царстві Небесному Владики. Коли ж Господь Бог тобі накаже преставитися від цього життя і прийти до Себе, тоді ми не розлучимося один від одного, але будемо разом в тому світі». Сказавши це, він став невидимий для преподобного.

Преподобний Даміан зрозумів, що це було явлення йому від Бога, так як він не помітив, щоб той, що говорив з ним, увійшов через двері або вийшов через двері, але він став невидимий на тому місці, де з’явився. Тому негайно він покликав келійника і послав його до преподобного Феодосія, просячи його прийти до нього. Коли святий прийшов, блаженний Даміан сказав йому з веселим обличчям: «Отче, чи буде так, як ти обіцяв сьогодні, з’явившись мені?» Преподобний, так як не знав про це, відповів: «Не знаю, чадо, що я обіцяв тобі». Тоді відкрив йому блаженний Даміан, як він молився і як з’явився до нього дехто з обіцянкою, в образі святого. Почувши це, богонатхненний Феодосій хвалив Бога і, просльозившись, сказав блаженному: «Так, чадо, буде так, як він тобі обіцяв, бо Ангел Божий з’явився тобі в образі моєму, а я, грішний, як можу обіцяти таку славу, яка уготована праведним!» Блаженний Даміан, отримавши таке повідомлення, був в радості і в благій надії.

Зібралася вся братія; він попрощався з усіма і в доброму сповіданні з миром віддав душу свою в руки Господа, Ангелам, які прийшли за ним, і просвітлів обличчям, показуючи, як радісно розлучення душі з тілом.

Тоді преподобний Феодосій наказав вдарити в било, щоб зібралася і інша братія, і з співом і великою честю поховали чесне тіло угодника Христового в печері.

Тропарі, кондаки, молитви та величання