Преподобний Аврамій (Аврамій) Галицький, Чухломський, Городецький, ігумен p1aoo99qi0ba41rt41qig1ff7jf94
Житія святих,  Липень

Преподобний Аврамій (Аврамій) Галицький, Чухломський, Городецький, ігумен

Місяця липня на 20-й день

Преподобний Авраамій Галицький, Чухломський, жив і подвизався в ХIV столітті в обителі преподобного Сергія Радонезького. Після довгих років спокуси він був удостоєний священного сану. Прагнучи до досконалої безмовності, він випросив благословення преподобного Сергія і пішов 1350 року в Галицьку країну, населену чудськими племенами. Оселившись у пустельному місці, преподобний Авраамій за одкровенням перейшов на гору, де знайшов ікону Божої Матері, що сяяла невимовним світлом. Про явлення святої ікони стало відомо Галицькому князю Димитрію, який і просив преподобного принести її в місто. Преподобний Авраамій прийшов з іконою в Галич, де його зустрів князь і сонм духовенства. Від ікони Божої Матері відбулися численні зцілення. Князь Димитрій дав преподобному кошти на спорудження храму і монастиря поблизу Чухломського озера, на місці явлення ікони Пресвятої Богородиці. Храм був побудований і освячений на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Новобудована обитель преподобного Авраамія стала джерелом духовної просвіти місцевого чудського населення. Коли обитель зміцнилася, він поставив замість себе настоятелем свого учня Порфирія, а сам пішов за 30 верст у пошуках відокремленого місця, але й там його знайшли учні. Так виникла ще одна обитель із храмом на честь Покладення Ризи Божої Матері, названа “великою пустелею Авраамія”. Преподобний Авраамій двічі віддалявся в глухі місця, після того, як до нього знову збиралися безмовники. Так було засновано ще два монастирі – один на честь Собору Пресвятої Богородиці, настоятелем якого преподобний Авраамій поставив ігумена Пафнутія, та інший – на честь Покрови Пресвятої Богородиці. У Покровському монастирі преподобний Авраамій закінчив своє земне життя. Він преставився 1375 року, передавши за рік до своєї блаженної кончини настоятельство своєму учневі Інокентію. Преподобний Авраамій став просвітителем Галицької країни, заснувавши в ній чотири монастирі, присвячені Божій Матері, яка явила йому Свою ікону на початку його молитовних подвигів.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Авраамию Галичскому, Чухломскому, глас 4

От мирска́го мяте́жа изше́д,/ в ти́хое приста́нище, преподо́бнаго Се́ргия оби́тель, прите́кл еси́,/ и та́мо равноа́нгельное житие́ пожи́в,/ во страну́ Га́личскую прише́л еси́,/ иде́же, ве́ру Христо́ву насажда́я/ и новокреще́нныя лю́ди от суеве́рий пога́нских очища́я,/ мно́ги и вели́ки по́двиги подъя́л еси́,/ и, оби́тели четы́ре созда́в,/ и́ноков ли́ки до́бре упа́сл еси́/ и ко Христу́ Спа́су приве́л еси́,// Его́же моли́, преподо́бне о́тче Авраа́мие, спасти́ ду́ши на́ша.

Кондак преподобному Авраамию Галичскому, Чухломскому, глас 8

Во оби́тели Се́ргия преподо́бнаго житию́ и́ноческому до́бре навы́к/ вя́щшаго ра́ди безмо́лвия и по́двига/ в пусты́ню удали́тися возжеле́л еси́,/ и, Ду́хом Бо́жиим води́мь,/ в преде́лы земли́ Га́личския прише́л еси́,/ и та́мо в пусты́ни ико́ну Ма́тере Госпо́дни чуде́сно обре́л еси́,/ с Не́юже вели́кия и сла́вная соверши́в,/ да́же до преде́л Чу́хломских дости́гл еси́/ и отсю́ду в ра́йския оби́тели всели́лся еси́,// Авраа́мие Богоно́сне, о́тче на́ш.

Молитва преподобному Авраамию Галичскому, Чухломскому

О, пречестна́я и свяще́нная главо́, о́тче преблаже́нне а́вво Авраа́мие! Не забу́ди ни́щих свои́х до конца́, но помина́й нас во святы́х свои́х и благоприя́тных моли́твах к Бо́гу. Помяни́ ста́до свое́, е́же сам упа́сл еси́, и не забу́ди посеща́ти нас, чад свои́х. Моли́ за ны, о́тче свяще́нный, за де́ти своя́ духо́вныя, я́ко име́я дерзнове́ние к Небе́сному Царю́: не премолчи́ за ны, вопия́ ко Го́споду, и не пре́зри нас, ве́рою и любо́вию чту́щих тя, но помина́й недосто́йных у престо́ла Вседержи́телева, и не преста́й моля́ся о нас ко Христу́ Бо́гу, я́ко дана́ тебе́ бысть благода́ть моли́тися за ны. Не мним бо тя ме́ртва су́ща: а́ще бо и те́лом преста́вился еси́ от нас, но и по сме́рти у́бо жив сый, пребыва́еши неотсту́пно от нас ду́хом, сохраня́я нас от стрел вра́жиих и вся́кия пре́лести бесо́вския и ко́зней диа́вольских, па́стырю наш до́брый. А́ще бо и моще́й твои́х ра́ка пред очи́ма на́шима ви́дима есть, но свята́я твоя́ душа́ со а́нгельскими во́инствы, со безпло́тными ли́ки и с Небе́сными си́лами у Престо́ла Вседержи́телева предстоя́щи, досто́йно весели́тся. Нам бо тя ве́дущим вои́стинну и по сме́рти я́ко жи́ву ти су́щу, тебе́ припа́даем и тебе́ мо́лимся, е́же моли́тися о нас всеси́льному Бо́гу о по́льзе душ на́ших и испроси́ти вре́мя на покая́ние и невозбра́нно преити́ от земли́ на Не́бо, мыта́рств же го́рьких, бесо́в, возду́шных князе́й и ве́чныя му́ки изба́витися и Небе́сному Ца́рствию насле́дником бы́ти со все́ми пра́ведными, от ве́ка угоди́вшими Го́споду на́шему Иису́су Христу́, Ему́же подоба́ет вся́кая сла́ва, честь и поклоне́ние со безнача́льным Его́ Отце́м и с пресвяты́м и животворя́щим Его́ Ду́хом, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Тропaрь, глaсъ д7:

T мірскaгw мzтeжа и3зшeдъ, въ ти1хое пристaнище, прпdбнагw сeргіz nби1тель, притeклъ є3си2, и3 тaмw равноaгGльное житіE пожи1въ, во странY гaличскую пришeлъ є3си2, и3дёже вёру хrт0ву насаждaz и3 новокрещє1нныz лю1ди t суевёрій погaнскихъ њчищaz, мн0ги и3 вели1ки п0двиги под8sлъ є3си2 и3, nби1тєли четhре создaвъ, и 4нокwвъ ли 1ки д0брэ ўпaслъ є3си2 и3 ко хrтY сп7су привeлъ є3си2, є3г0же моли2, прпdбне џтче ґвраaміе, сп7сти2 дyшы нaшz.

Кондaкъ, глaсъ и7:

Во nби1тели сeргіа прпdбнагw житію2 и4ноческому д0брэ навhкъ, вsщшагw рaди безм0лвіz и3 п0двига въ пустhню ўдали1тисz возжелёлъ є3си2, и3, дyхомъ б9іимъ води1мь, въ предёлы земли2 гaличскіz пришeлъ є3си2, и3 тaмw въ пустhни їкHну м™ре гDни чудeснw њбрёлъ є3си2, съ нeюже вели1каz и3 слaвнаz соверши1въ, дaже до предёлъ чyхломскихъ дости1глъ є3си2 и3 tсю1ду въ р†йскіz nби1тєли всели1лсz є3си2, ґвраaміе бGон0сне, џтче нaшъ.

Ще в розробці

Знайшли помилку