Преподобний Арсеній Новгородський, Христа заради юродивий

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 12-й день / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Новгородських святих (перехідне) / у першу неділю після 29 червня — Собор Тверських святих (перехідне)

Преподобний Арсеній Новгородський, у миру Амвросій, народився в місті Ржеві в сім’ї благочестивих християн. Батько його, Григорій, займався вичинкою шкір і навчив свого ремесла сина. Амвросій для підтримки батьків старанно займався цим ремеслом, водночас не забував жебраків, яких наділяв милостинею. Вихований у всякому благочесті, він щодня відвідував храми Божі для молитви.

Після смерті батька Амвросій був примушений матір’ю вступити в шлюб з дівчиною Марією, але й півроку не прожив з дружиною. Як колись Авраам залишив рідну домівку, щоб іти мандрівником на поклик Божий, так і цей блаженний юнак залишив усе своє — і рідну домівку, і родичів — та потай від них утік до Великого Новгорода.

У Новгороді він виконував шкіряні роботи, таємно звершуючи спасительний подвиг посту і молитви. Через п’ять років святий Амвросій написав листа дружині і матері, в якому втішав їх євангельською обітницею вічного блаженного життя тим, хто залишить заради Господа матір, жінку, дітей, майно (Мф. 19:29).

У 1562 році за допомогою Феодора Димитрійовича Сиркова, благочестивого будівничого храмів та монастирів, святий Амвросій заснував обитель і храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці на Ярославському дворищі, що на торговельній стороні Новгорода, на правому березі річки Волхов. У цій же обителі він прийняв чернечий постриг з ім’ям Арсеній.

В образі ангельському ще більше посилив преподобний Арсеній свій подвиг, бо всього себе віддав любові Божій, і життя його, за словом апостольським, було сховане з Христом у Бозі (Кол. 3:3). Життя він вів найсуворіше, задовольнявся малим; на тілі носив вериги, які були прикриті таким бідним і старим одягом, що ніякий бідняк не зазіхнув би на нього. Угодник Божий суворо постив і обтяжував свою плоть, а також займався внутрішнім діланням: його розум був постійно зайнятий молитвою, яка супроводжувалася благодатним даром сліз.

В останні роки земного життя преподобний Арсеній жив у затворі у своєму монастирі. Із його очей постійно текли сльози покаяння, і плакав він також про свою земну вітчизну, передбачаючи грізні біди, готові впасти на гордих новгородців за їхні беззаконня.

1570 року цар Іоанн Грозний піддав жорстокій страті тисячі новгородців. Дізнавшись про преподобного Арсенія, цар прийшов до нього зі щедрими подарунками. Але святий не прийняв дарів, суворо сказавши: «Багато неповинних душ послав ти в Царство Небесне».

Коли, збираючись до Пскова, Іоанн Грозний знову прийшов до преподобного Арсенія і просив благословення на дорогу, подвижник сказав: «Завтра, государю, готовий і я в дорогу». Зрадів його готовності цар, але це було тільки таємниче пророцтво про власну кончину. На ранок, причастившись Святих Христових Таїн, преподобний Арсеній віддав на молитві чисту свою душу Богу 12 липня 1570 (1571) року.

Поховали святого Арсенія в тому самому затворі, де він звершував спасительний подвиг. Після знайдення нетлінних мощей преподобного над ними було побудовано каплицю, а потім дерев’яну церкву на честь Різдва Христового. Зберігся запис 1634 року: «На торговельній стороні, в монастирі Арсеніївому мощі преподобного Арсенія лежать під спудом; від мощей його тим, хто приходить з вірою, зцілення бувають. Тропар і кондак йому складено…»

Не раніше 1701 року було написано житіє святого Арсенія і службу йому. 21 січня 1787 року нетлінні мощі подвижника було перенесено в Кирилів монастир поблизу Новгорода і покладено на південному боці соборної церкви в ім’я святителів Афанасія і Кирила Александрійських (пам’ять 18/31 січня). Там же був побудований і освячений у вересні 1793 року боковий вівтар в ім’я преподобного Арсенія, а в 1812 році була влаштована нова позолочена гробниця.

Пам’ять преподобного Арсенія святкували в обителі в першу неділю після 18 січня, тобто після храмового свята монастиря. На честь преподобного Арсенія було освячено також боковий вівтар у храмі на честь Володимирської ікони Божої Матері в місті Ржеві.

Тропарі, кондаки, молитви та величання