Преподобний Арсеній Коневський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 12-й день / травня на 21-й день — Собор Карельських святих / у Неділю другу після П’ятидесятниці — усіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших (перехідне) / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Новгородських святих і Собор Санкт-Петербурзьких святих (перехідні)

Преподобний Арсеній Коневський народився в Новгороді Великому. Він був ремісником, ковалем по міді. У 1373 році вступив до Новгородського Лисицького монастиря, де прийняв чернецтво з ім’ям Арсеній.

Одинадцять років прожив молодий чернець в обителі, проходячи різні послухи. Прагнучи до ще вищих духовних подвигів, преподобний Арсеній пішов на Святу Гору Афон. В одному із афонських монастирів він був три роки, займаючись виготовленням посуду із міді для афонських ченців; багато часу преподобний Арсеній присвячував молитві.

Коли настав час повернення на Русь, ігумен Іоанн благословив його іконою Пресвятої Богородиці, яка згодом отримала найменування Коневської, і передав подвижникові спільножительний устав. Подальший подвиг преподобний Арсеній проходив на Валаамі. Часто волав чернець до Господа і молитовно просив він вказати місце для влаштування нової обителі. І одного разу, коли він перебував у морі, буря, яка трапилася, принесла його до острова Коневець, що на Ладозькому озері. Тут за промислом Божим преподобний Арсеній поставив хрест і, залишившись для подвигів, побудував каплицю в 1393 році. Після п’ятирічного подвигу в скиту преподобний Арсеній перетворив його в 1398 році з благословення Новгородського архієпископа Іоанна (1389–1415) на спільножительний монастир, де побудував храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Згодом, за архієпископа Симеона (1416–1421), угодник Божий знову відвідав Святу Гору Афон, де випросив молитов і благословення для своєї обителі.

Братія монастиря, котрі залишилися без ігумена, стали зазнавати різних поневірянь і хотіли розійтися. Але старець Іоанн, який жив неподалік, постійно молився за них на вершині острова. Матір Божа явилася йому в сонному видінні і втішила: «Скажи братіям, які нарікають, що Арсеній скоро доставить їм усяке продовольство».

Справді, преподобний Арсеній невдовзі повернувся і привіз усе необхідне. У 1421 році після розливу Ладозького озера братія змушені були перейти на нове місце на тому самому острові. Під мудрим керівництвом преподобного Арсенія обитель знову духовно процвітала. Новгородські архієреї не залишали ченців обителі без своєї допомоги.

Особливу старанність проявив святитель Євфимій II (1434–1458). У 1446 році він відвідав обитель і, крім щедрих пожертвувань, подарував преподобному Арсенієві свій клобук. Так, «євангельськи подвизаючись», святий Арсеній 12 червня 1447 року «зійшов до горнього торжества» на руках люблячої братії і був похований у монастирському храмі.

Преподобний Арсеній шанується як покровитель моряків. Так, одного разу він врятував від загибелі старця Мойсея з рибалками. Заскочені бурею, рибалки молилися Господу; святий, який з’явився, осінив їх мантією, і човен благополучно пристав до берега. Житіє преподобного Арсенія було написано в XVI столітті Коневським ігуменом Варлаамом. У 1850 році воно було видане разом зі службою і похвальним словом.

Тропарі, кондаки, молитви та величання