Преподобний Арсеній Коневський p1e9bhsfv092c1h84o5llv0lc23
Житія святих,  Червень

Преподобний Арсеній Коневський

Місяця червня на 12-й день

Преподобний Арсеній Коневський народився в Новгороді Великому. Він був ремісником, ковалем по міді. У 1373 році вступив до Новгородського Лисицького монастиря, де прийняв чернецтво з ім’ям Арсеній.

Одинадцять років прожив молодий чернець в обителі, проходячи різні послухи. Прагнучи до ще більш високих духовних подвигів, преподобний Арсеній пішов на Святу Гору Афон. В одному з афонських монастирів він був 3 роки, займаючись виготовленням посуду з міді для афонських ченців; багато часу преподобний Арсеній присвячував молитві.

Коли настав час повернення на Русь, ігумен Іоанн благословив його іконою Пресвятої Богородиці, що згодом отримала найменування Конівської, і передав подвижникові загальножительний статут. Подальший подвиг преподобний Арсеній проходив на Валаамі. Часто волав чернець до Господа, молитовно просив він вказати місце для влаштування нової обителі. І одного разу, коли він перебував у морі, буря, що трапилася, принесла його до острова Коневець, що на Ладозькому озері. Тут за промислом Божим преподобний Арсеній поставив хрест і, залишившись для подвигів, побудував каплицю 1393 року. Після п’ятирічного подвигу в скиту преподобний Арсеній перетворив його 1398 року з благословення Новгородського архієпископа Іоанна (1389-1415) на гуртожитковий монастир, де побудував храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Згодом, за архієпископа Симеона (1416-1421), угодник Божий знову відвідав Святу Гору Афон, де випросив молитов і благословення для своєї обителі.

Братія монастиря, що залишилися без ігумена, стали зазнавати різних поневірянь і хотіли розійтися. Але старець Іоанн, який жив неподалік, постійно молився за них на вершині острова. Матір Божа з’явилася йому в сонному видінні і втішила: “Скажи братам, які нарікають, що Арсеній скоро доставить їм усяке продовольство”.

Дійсно, преподобний Арсеній скоро повернувся і привіз усе необхідне. У 1421 році після розливу Ладозького озера братія змушені були перейти на нове місце на тому ж острові. Під мудрим керівництвом преподобного Арсенія обитель знову духовно процвітала. Новгородські архієреї не залишали ченців обителі без своєї допомоги.

Особливу старанність проявив святитель Євфимій II (1434-1458). У 1446 році він відвідав обитель і, крім щедрих пожертвувань, подарував преподобному Арсенію свій клобук. Так, “євангельськи подвизаючись”, святий Арсеній 12 червня 1447 року “зійшов до гірського торжества” на руках люблячої братії і був похований у монастирському храмі.

Преподобний Арсеній шанується як покровитель моряків. Так, одного разу він врятував від загибелі старця Мойсея з рибалками. Заскочені бурею, рибалки молилися Господу; святий, що з’явився, осінив їх мантією, і човен благополучно пристав до берега. Житіє преподобного Арсенія було написано в XVI столітті Конівським ігуменом Варлаамом. У 1850 році житіє було видано разом зі службою і похвальним словом.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Арсению Коневскому, глас 1

Боже́ственною любо́вию возгоре́вся,/ мирска́я пристра́стия от души́ отве́ргше,/ те́сным путе́м по́стничества во след Христа́/ невозвра́тным умо́м ше́ствовал еси́, Арсе́ние всеблаже́нне,/ от Него́же и мзду трудо́в твои́х на Небесе́х восприи́м,/ помина́й нас, чту́щих святу́ю па́мять твою́ и вопию́щих:/ сла́ва Да́вшему ти кре́пость,/ сла́ва Венча́вшему тя,// сла́ва Де́йствующему тобо́ю всем исцеле́ния.

Кондак преподобному Арсению Коневскому, глас 8

Трисия́тельнаго Божества́ сия́нием просвети́в се́рдце твое́, преподо́бне,/ светови́ден весь яви́лся еси́ доброде́тельми,/ я́ко и Го́ру Афо́нскую свет трудолю́бия твоего́ озари́,/ иде́же святу́ю ико́ну Со́лнца и́стиннаго,/ Христа́, и Его́ Пречи́стыя Ма́тере в дар прии́м,/ на о́стров Нева́ е́зера прише́д,/ оби́тель устро́ил еси́, всеблаже́нне./ Тем, ве́рою и любо́вию к тебе́ притека́юще, ра́достно вопие́м:// ра́дуйся, пресве́тлый свети́льниче, Арсе́ние, о́тче наш.

Тропaрь прпdбнагw, глaсъ №:

Бжcтвенною люб0вію возгорёвсz, мірск†z пристр†стіz t души2 tвeргше, тёснымъ путeмъ п0стничества во слёдъ хrтA невозврaтнымъ ўм0мъ шeствовалъ є3си2, ґрсeніе всебlжeнне, t негHже и3 мздY трудHвъ твои1хъ на нб7сёхъ воспріи1мъ, поминaй нaсъ, чтyщихъ с™yю пaмzть твою2 и3 вопію1щихъ: слaва дaвшему ти2 крёпость, слaва вэнчaвшему тS, слaва дёйствующему тоб0ю всBмъ и3сцэлє1ніz.

Кондaкъ, глaсъ }:

Трисіsтельнаго бжcтвA сіsніемъ просвэти1въ сeрдце твоE, прпdбне, свэтови1денъ вeсь kви1лсz є3си2 добродётельми, ћкw и3 г0ру ґfHнскую свётъ трудолю1біz твоегw2 њзари2, и3дёже с™yю їкHну сlнца и4стиннагw, хrтA, и3 є3гw2 пречcтыz м™ре въ дaръ пріи1мъ, на џстровъ невA є4зера пришeдъ, nби1тель ўстр0илъ є3си2, всебlжeнне. тёмъ, вёрою и3 люб0вію къ тебЁ притекaюще, рaдостнw вопіeмъ: рaдуйсz, пресвётлый свэти1льниче, ґрсeніе, џтче нaшъ.

Ще в розробці

Знайшли помилку