Житія святих,  Серпень

Преподобний Арсеній Комельський, Вологодський, ігумен

Місяця серпня на 24-й день

Преподобний Арсеній Комельский походив з московського дворянського роду. У молодому віці прийняв чернечий постриг у Троїце-Сергієвому монастирі. В обителі ніс послух переписувача книг. Відомо Євангеліє, переписане їм у 1506 році. У 1525-1527 роках преподобний був ігуменом Троїце-Сергієва монастиря.

Багато часу святий проводив у відокремленій Махрщській обителі. Навіть будучи ігуменом він не носив багатою одягу, що дуже здивувало Великого князя Василя IV при їх першій зустрічі. Братія пояснила цареві, що преподобний Арсеній бажає піти у пустель.

Віддалившись далеко в ліси зі своїм келейним старцем, святий обрав місце для сугубої молитви. Але місцеві жителі, які приходили в ліси для лову звірів, випадково вбили келейника, а самого Арсенія попросили піти у Шилегонський ліс. Але і те місце він незабаром повинен був залишити.

У 1530 році великий князь Василь видав йому грамоту на землю в Комельському лісі на річці Кохтише. Зі своїм учнем Герасимом преподобний почав розчищати тут ліс. Коли до нього зібралося кілька ченців, він поставив храм на честь Положення ризи Пресвятої Богородиці.

Провівши життя в пості, молитві і постійній праці, преподобний помер 24 серпня 1550 року. Відомості про життя святого були втрачені під час пожежі в Комельскому монастирі в 1596 році. Короткі відомості про його життя були зібрані ченцем обителі Іоанном. Через сто років святому був присвячений один з приділів нового кам’яного храму, зведеного в Комельскій обителі. Пам’ять святого звершується 6 вересня.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Арсению Комельскому, глас 4

Удали́вся ми́ра, и водвори́вся в пусты́ню,/ и ту подвиза́вся до́брым по́двигом,/ посто́м, и моли́твами, и мно́гим терпе́нием,/ и жив показа́л еси́ мно́гая чудеса́,/ и по преставле́нии свое́м источа́еши разли́чная исцеле́ния/ с ве́рою приходя́щим к честно́му гро́бу твоему́,/ Арсе́ние, о́тче наш,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак преподобному Арсению Комельскому, глас 8

Жите́йския молвы́ отбе́г,/ и в пусты́ню всели́лся еси́,/ и та́мо житие́м жесто́ким пожи́л еси́,/ и зве́ря свире́паго а́ркуда моли́твами укроти́л еси́,/ и мно́гим был еси́ наста́вник ко спасе́нию,/ и того́ ра́ди получи́л еси́ жизнь ве́чную на Небесе́х./ Всегда́ зря Святу́ю Тро́ицу,/ моли́ изба́витися нам от бед, да зове́м ти:// ра́дуйся, о́тче наш Арсе́ние, пусты́нный жи́телю.

Молитва преподобному Арсению Комельскому

О, свяще́нная главо́, преподо́бне о́тче, и преблаже́нный а́вво Арсе́ние вели́кий! Не забу́ди ни́щих свои́х до конца́, но помина́й на́с всегда́ во святы́х твои́х и благоприя́тных моли́твах к Бо́гу. Помяни́ ста́до твое́, е́же са́м упа́сл еси́, и не забу́ди посеща́ти ча́д твои́хъ: моли́ за ны́, о́тче свяще́нный, за дети твоя́ духо́вныя, я́ко имеяй дерзнове́ние к Небе́сному Царю́. Не премолчи́ за ны́ ко Го́споду и не пре́зри на́с, верою и любо́вию чту́щих тя́. Помяни́ на́с недосто́йных у престо́ла Вседержи́телева, и не преста́й моля́ся о на́с Христу́ Бо́гу: дана́ бо тебе благода́ть за ны́ моли́тися. Не мни́м тя́ су́ща ме́ртва, а́ще телом и преста́вился еси́ от на́с, но и по сме́рти у́бо жи́в сы́й пребыва́еши; не отступа́й от на́с ду́хом, сохраня́й на́с от стрел вра́жиих, и вся́кия пре́лести бесо́вския и ко́зней диа́вольских, па́стырю на́ш до́брый! Аще моще́й твои́х ра́ка пред очи́ма и ви́дима е́сть всегда́, но свята́я твоя́ душа́, со а́нгельскими во́инствы, со безпло́тными ли́ки, с небе́сными си́лами, у престо́ла Вседержи́телева предстоя́щи, досто́йно весели́тся. Темже к тебе припа́даем, и тебе́ мо́лим, и тебе ми́ли ся деем, моли́ся о на́с всеси́льному Бо́гу о спасе́нии ду́ш на́ших, испроси́ на́м вре́мя на покая́ние, и е́же невозбра́нным прейти́ от земли́ на не́бо, мыта́рств же го́рьких возду́шных князе́й и вечныя му́ки изба́витися, и небе́сному Ца́рствию наследникам бы́ти, со всеми пра́ведными, от века угоди́вшими Го́споду на́шему Иису́су Христу́, Ему́же подоба́ет вся́кая сла́ва, че́сть и поклоне́ние, ны́не и при́сно и во веки веко́в. Ами́нь.

Величание преподобному Арсению Комельскому

Ублажа́ем тя́, преподо́бне о́тче Арсе́ние, и чтим святу́ю па́мять твою́, наста́вниче мона́хов и собесе́дниче а́нгелов.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку