Преподобний Арістоклій (Амвросієв), старець Московський

Місяця серпня на 24-й день

Старець Аристоклій (у миру – Олексій Олексійович Амвросіїв) народився 1846 року в Оренбурзі, у благочестивій селянській родині. У ранньому дитинстві Олексій втратив батька.

У десятирічному віці після важкої хвороби у хлопчика віднялися ноги. Мати Олексія Матрона слізно молила святителя Миколу Чудотворця про зцілення сина, давши обітницю присвятити сина Богу, а самій, після досягнення сином чернечого віку, піти в монастир.

У день святкування святителя Миколая 6 грудня Олексій чудесно зцілився. Коли синові виповнилося сімнадцять років, Матрона пішла в монастир.

1876 року, одразу після смерті дружини, Олексій Амвросіїв вирушив на Святу Гору Афон і вступив до Російського Свято-Пантелеімонівського монастиря. 11 березня 1880 року його постригли в мантію з ім’ям Аристоклій, на честь кіпрського священномученика Аристоклія Саламінського.

2 грудня 1884 року ченця Аристоклія висвятили на ієродиякона, а 12 грудня того ж року – на ієромонаха. 12 лютого 1886 року ієромонаха Аристоклія постригли у схиму без зміни імені.

У 1887 році отець Аристоклій привозив до Москви олійну гілку з місця усічення св. вмч. Пантелеймона Цілителя. З 1891 по 1894 настоятель подвір’я Афонського Свято-Пантелеймонова монастиря. У ті роки подвір’я розміщувалося в невеликій міській садибі на Великій Полянці – її у вересні 1879 року подарувала монастирю відома благодійниця Акіліна Олексіївна Смирнова.

Кілька років отець Аристоклій очолював подвір’я і був настоятелем каплиці святого великомученика і цілителя Пантелеймона. Старець володів даром зцілення і прозорливості та приймав щодня сотні людей, які потребували допомоги. Численні пожертвування вірян старець роздавав стражденним, оплачував навчання дітей з бідних сімей.

Стараннями отця Аристоклія з 1888 року на подвір’ї почав видаватися журнал “Душеполезный собеседник”, який розповідав про життя російських ченців на Святій Горі, знайомив із життєписами афонських подвижників, із листами старців до своїх духовних чад. Завдяки виданню журналу російські монастирі на Афоні стали поповнюватися новими послушниками, на щедрі пожертвування росіян відновлювалися постраждалі від пожеж монастирські споруди, зводилися нові храми.

1894 року після неправдивого доносу старцю довелося покинути Москву і повернутися на Афон.

У 1909 році собор духівників Свято-Пантелеймонова монастиря знову призначив старця Аристоклія настоятелем Афонського подвір’я, і з 29 листопада 1909 року старець перебуває в Москві. Після повернення старця тисячі людей знову стали приходити на подвір’я.

З 1909 по 1918 рр. на подвір’ї було зведено дві триповерхові будівлі. В одному з них розмістилася бібліотека. Іншу було віддано під богоугодні заклади, а на третьому поверсі в одній із кутових кімнат батюшка влаштував домову церкву на честь особливо шанованої й улюбленої ним ікони Божої Матері “Скоропослушниця”. Храм було освячено вже після смерті старця – 30 вересня 1918 року чин освячення здійснив святійший патріарх Московський і всієї Русі Тихон.

24 серпня/6 вересня 1918 року старець спочив у Господі.

Відспівували ієросхимонаха Аристоклія три московських владики: єпископ Арсеній, єпископ Трифон (Туркестанов) і єпископ Іоасаф, настоятель Богоявленського монастиря, який виконував у той час обов’язки митрополита Московського.

Спочатку старець Аристоклій був похований у мармуровому склепі усипальниці подвір’я. Однак після революції всі монастирські володіння підлягали націоналізації, а будинкові церкви – ліквідації. На подвір’ї почалися обшуки, арешти, конфіскації. У січні 1919 року було заарештовано настоятеля Пантелеймонівської каплиці ієромонаха Макарія. Тому духовні чада старця ухвалили рішення про його перепоховання, і 1923 року ієросхимонах Аристоклій був перепохований на Даниловському кладовищі Москви.

У 2001 році Синодальна комісія з канонізації святих Руської Православної Церкви, вивчивши матеріали, що надійшли, зробила висновок, що перешкод для прославлення старця ієросхимонаха Аристоклія в лику преподобних як місцевошанованого московського святого немає.

Влітку 2004 на Даниловському кладовищі були знайдені святі мощі старця.

6 вересня 2004 року старець Аристоклій був прославлений у лику місцевошанованих святих Москви і Московської єпархії. На Божественній літургії, звершеній святішим патріархом Московським і всієї Русі Олексієм II в Успенському соборі Кремля у співслужінні митрополита Калузького і Боровського Климента, архієпископів Істринського Арсенія, Володимирського Євлогія, Оріхово-Зуєвського Олексія, єпископа Дмитрівського Олександра, московського старця було зараховано до лику преподобних.

За патріаршим богослужінням було оголошено “Ухвалу про канонізацію в лику місцевошанованих святих преподобного Аристоклія (Амвросієва), старця Московського (1846-1918)”.

13 листопада 2004 року святі мощі преподобного Аристоклія були перенесені хресним ходом зі Свято-Данилова монастиря на Афонське подвір’я Москви.

Зараз мощі преподобного перебувають у храмі святого великомученика Микити на Афонському подвір’ї Москви.

Тропарі, кондаки, молитви та величання