Місяця січня на 19-й день / травня на 20-й день

Святого Антонія прозвали Марткопським через любов до усамітнення: у перекладі з грузинської “марто мкопі” означає “той, хто перебуває на самоті”. Він був стовпником, одним із 12 учнів преподобного Іоанна Зедазнійського, які прийшли в Грузію в VI столітті і заснували грузинське чернецтво. За переказами, преподобний Антоній приніс до Грузії перший відбиток на “черепиці” з оригіналу едеського зображення Нерукотворного Спаса.

Оселився він на відокремленій горі, названій на його честь Марткопською, де заснував обитель і побудував храм на честь Нерукотворного Образа Спасителя. Останні 15 років святий подвизався на стовпі. Після відходу до Господа тіло преподобного було поховано в влаштованому ним храмі; на його гробниці відбулися численні зцілення.