Преподобний Антоній Римлянин, Новгородський

Місяця серпня на 3-й день

Преподобний Антоній Римлянин народився в Римі 1067 року від багатих батьків, які дотримувалися православного сповідання віри, і був вихований ними в благочесті. Втративши батьків у 17 років, він взявся за вивчення писань отців грецькою мовою. Потім він роздав частину спадщини жебракам, а іншу вклав у дерев’яну бочку і пустив її в море. Сам же прийняв постриг в одному з пустельних скитів, де прожив 20 років.

Гоніння з боку латинян на православних змусило братію розійтися. Преподобний Антоній поневірявся, переходячи з місця на місце, поки не знайшов на пустельному березі моря великий камінь, на якому цілий рік прожив у пості й молитві. Страшна буря, що розігралася 5 вересня 1105 року, зірвала камінь, на якому перебував преподобний Антоній, і понесла його в море. Під свято Різдва Пресвятої Богородиці камінь зупинився за 3 версти від Новгорода на березі річки Волхов при селі Волховському. Подія ця засвідчена в новгородських літописах. На цьому місці преподобний з благословення Новгородського святителя Микити Затворника († 1109, пам’ять 14 травня), заснував монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Наступного року рибалки виловили бочку зі спадщиною преподобного Антонія, пущену в море багато років тому. Вказавши, що було в бочці, преподобний забрав бочку і купив для обителі землі.

Духовне подвижництво поєднувалося в обителі з напруженою трудовою діяльністю. Преподобний Антоній дбав, щоб із монастирських доходів надавалася допомога жебракам, сиротам і вдовам. У 1117 році преподобний почав кам’яне будівництво в монастирі. До наших днів зберігся собор на честь Різдва Пресвятої Богородиці, побудований за життя преподобного в 1117-1119 р.р. відомим новгородським зодчим Петром, з фресковими розписами 1125 року. 1131 року святитель Нифонт Новгородський поставив преподобного Антонія ігуменом монастиря. Помер святий Антоній 3 серпня 1147 року, маючи 79 років від народження, і був похований святителем Нифонтом.

Мощі його знайдено 1 липня 1597 року нетлінними і покладено в оковану сріблом раку. Відтоді було засновано в пам’ять його хресний хід із Софійського собору, в першу п’ятницю після Петрового дня. При раці преподобного була гілка осоки, з якою Антоній приплив із Риму, тримаючи її в руці. Так він зображується і на іконах. До 30-х років XX століття мощі преподобного Антонія спочивали в соборній монастирській церкві Різдва Пресвятої Богородиці, у боковому вівтарі його імені. Нині їхня доля невідома.

Прославлений преподобний Антоній 1597 року. Пам’ять його відзначається також (на честь набуття мощей) у першу п’ятницю після святкування першоверховних апостолів Петра і Павла (29 червня) і 17 січня – у день тезоіменитства, коли святкується пам’ять преподобного Антонія Великого.

Тропарі, кондаки, молитви та величання