Преподобний Анастасій, ігумен Синайської гори

Місяця квітня на 20-й день.

Преподобний Анастасій, ігумен Синайської гори, народився наприкінці VI століття. В юності він здобув прекрасну світську освіту, яку завершив вивченням Богослов’я. У слові на Неділю про Фому преподобний Анастасій писав: “Ті, хто бачили Христа у плоті, вважали Його пророком, а ми, хоч і не бачили Його тілесними очима, але ще з малих нігтів, ще тоді, коли були малими дітьми та отроками, пізнали в Ньому Бога, навчилися сповідувати Його Володарем всесвіту, Творцем віків, Сяйвом Слави Отчої. Святе ж Євангеліє Його слухаємо з такою вірою, ніби бачимо Самого Христа. Коли ж бачимо на іконі зображення тільки Божественної подоби Його, як Самого Його, що дивиться на нас із Неба, шануємо, поклоняємося і припадаємо”.

Уже в юності преподобний Анастасій прийняв чернецтво, а потім вирушив до Єрусалима й оселився на Синайській горі. У той час ігуменом Синайської гори був преподобний Іоанн Ліствичник (пам’ять 30 березня), а потім його брат Георгій. Після святого Георгія ігуменом став преподобний Анастасій, через що йому засвоїли іменування Синаїт.

Преподобний Анастасій поклав багато праць у боротьбі з єрессю акефалів, які опираються рішенням IV Вселенського Халкідонського Собору (451), що визначив догмат про з’єднання в Єдиному Обличчі Господа Іісуса Христа двох єств – Божеського і людського. Поширюючи православну віру, преподобний Анастасій Синаїт побував у Єгипті, Аравії, Сирії. Для боротьби з монофізитами він залишив своїм учням письмовий посібник у формі відповідей на запитання під назвою “Путівник” із 24 розділів. Преподобний Анастасій вів бесіди і з євреями, які також записав; дійшли до нас і його твори “Пояснення Шестоднєва” (12 книг), слова, повчання, житія деяких подвижників і тлумачення на багато місць Священного Писання.

Преподобний Анастасій Синаїт помер у глибокій старості († бл. 695).