...
Преподобний Афанасій Сяндемський, Вологодський p1e8a4odtebk4ti21q261tao1jqt5
Житія святих,  Січень

Преподобний Афанасій Сяндемський, Вологодський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 18-й день / травня на 2-й день (знайдення мощей) / 21-й день (Собор Карельських святих) / липня на 1-й день (Собор Санкт-Петербурзьких і Собор Вологодських святих) (перехідна)

Наприкінці XV століття поміж численних подвижників стародавньої Валаамської обителі трудився чернець Афанасій – учень і співмолитвеник пустинножителя Олександра, який працював Господу в тісній печері одного з Валаамських островів. Душеспасительні поради та приклади високих чеснот Олександра зміцнювали Афанасія на важкому шляху спасіння. З плином же часу, за несповідимими долями Божими, наставник і учень повинні були розлучитися. Преподобний Олександр пішов у ліси Обонезької п’ятини на річку Свір і сім років провів там у найсуворішій самоті, а потім взявся за облаштування спільножительства, тоді й преподобний Афанасій переселився з Валаама знову під його керівництво.

Смиренномудрість і послух зробили Афанасія найулюбленішим учнем преподобного ігумена, і він сподобився бути свідком благодатного відвідання його вчителя Пресвятою Дівою Богородицею.

Після преставлення преподобного Олександра (1533 р.), преподобний Афанасій відійшов на пустинножительство в дрімучі ліси Карелії та на пагорбі перешийка двох невеликих озер Сяндема і Рощинського поставив собі хатину. Дехто зі сподвижників преподобного Олександра пішов за Афанасієм в усамітнення, а до них приєдналося ще кілька любителів пустинного життя. Таким чином було започатковано процвітаючу згодом Сяндемську пустинь.

Сам преподобний Афанасій розповідав про своє поселення в пустині так. Жив він в Обонежській п’ятині, в Олонецькому повіті, на Сяндемі озері, в пустині на Софійській землі, в дикому лісі від Олонця 20 верст, а від ближніх сіл 10 верст; ту пустинь дозволили йому будувати олончани для молитв до Бога за государя і на притулок собі. З благословення архієпископа Пимена він поставив у пустині каплицю в ім’я Живоначальної Трійці та вісім келій. І зібралося до нього в пустелю десять братів; він розорав ріллю. Але через заздрість ті олончани оббрехали його перед архієпископом Пименом, нібито він побудував свою пустиньку силоміць, і вислали його з пустиньки. Пустинька залишилася порожньою.
Преподобний пішов до Свірського монастиря і був обраний там ігуменом. Імовірно, в цей час він і отримав сан священства, принаймні, в 1577 році називається священноіноком. Чи довго керував преподобний Афанасій обителлю свого наставника, залишається невідомим, тільки в 1577 році він називається вже колишнім ігуменом Свірського монастиря і просить у Новгородського архієпископа Олександра дозволу на місці пустині влаштувати монастир із храмом в ім’я Живоначальної Трійці і відвести землі під ріллю. Такий дозвіл було дано; відведено монастирю і ріллю по одній версті на всі чотири сторони. Монастир був звільнений від мит на користь Новгородської Софійської скарбниці. Преподобний служив прикладом братії в працьовитості й терпінні, і вся братія працями рук своїх добували собі прожиток.

Засновник обителі був і наставником нового братства. Для власного ж навчання мав він часті духовні бесіди з преподобним Адріаном Андрусовським, валаамським схимонахом, який заснував близько того ж часу чернечу обитель на березі Ладозького озера. Подвижники жили верстах за 20-ти один від одного. Пам’ятниками цього духовного спілкування залишилися хрести, поставлені угодниками Божими на шляху через увесь простір, що відділяв їх один від одного. Переказ свідчить, що і на тому місці, де тепер церква в ім’я чудотворця Миколая в селищі Тулокса, преподобним Афанасієм було поставлено хрест і передбачено створення храму на служіння Господу. Пророцтво здійснилося, церква святителя Миколая, майже сучасна засновникові Сяндемської пустелі, існує і понині. При гирлі річки Сяндемки (що тече на дев’ять верст із Сяндемського озера в річку Тулоксу) знаходяться на обох її берегах два кам’яні хрести. За свідченням переказу, вони супроводжували преподобного Афанасія з Валаама і є благословенням тамтешніх старців засновникові Сяндемської пустелі. У навколишніх жителів збереглися розповіді, що ці хрести чудесно припливли за преподобним проти річкової течії з боку Ладозького озера.

За давнім же переказом, угодник Божий Афанасій останні роки святого життя свого провів на самоті на одному з островів озера Сяндема, який називається і досі Святим.

Преподобний Афанасій упокоївся у своїй пустині і похований на одному із мисів Рощинського озера, де потім над могилою його споруджено церкву в ім’я святителя Кирила і Афанасія, патріархів Александрійських.

Навала Литви і шведів на початку XVII століття винищила всі письмові свідчення про час і труди засновника пустині. До цієї нещасної події обитель процвітала: храми Божі дивували своєю благоліпністю, господарство рясніло всіма угіддями. Під час навали ворогів старці, щоб врятувати деякі церковні предмети і дзвони, опустили все в озеро, на топкому дні якого вони назавжди і залишилися.
На початку XVIII століття Божим заступництвом Сяндемська пустинь згоріла вщент, і, як видно з напису заставного хреста, 1720 року церкву святителів Кирила і Афанасія збудовано знову.

Місцевість Сяндема дуже мальовнича. Обитель розташована майже в осередку колоподібної галявини, що має в поперечнику до 400 сажнів; окружність її становить густий хвойний ліс, а два озера розливаються на північному і південному боках і затоками своїми утворюють безліч чудових краєвидів. На піднесеному перешийку цих озер стоїть дерев’яний храм Успіння Божої Матері, споруджений піклувальником Андрусової пустелі валаамським ігуменом Інокентієм.

У цей час були знайдені чесні мощі преподобного Афанасія. Після пожежі під час копання рову під фундамент нинішньої церкви знайшли святе тіло його нетлінним, причому навіть чотки і хартія з розрішительною молитвою в руках угодника Божого були зовсім цілі. Кілька діб святі мощі залишалися на земній поверхні і потім 2 травня поховані в попередній могилі. Над мощами всередині храму споруджено раку червоного дерева з образом преподобного; біля південних дверей є також його ікона на весь зріст, а за лівим криласом зображено відвідання Пресвятої Богородиці, якого преподобний Афанасій сподобився разом із преподобним учителем своїм.

Знайшли помилку