...
Березень,  Житія святих

Преподобномучениця Євдокія Архипова

Місяця лютого на 1-й день.

Преподобномучениця Євдокія (в миру Архіпова Євдокія Сергіївна) народилася в 1886 році в селі Горєтове Луховицького повіту Рязанської губернії в сім’ї селянина. Початкову освіту вона здобула, провчившись рік у сільській школі.

Десять років до революції 1917 року вона була послушницею Казанського Явленського монастиря в Рязані. Обитель ця була заснована в XVI столітті на місці явлення Казанської ікони Божої Матері. При обителі існувало жіноче училище, лікарня з аптекою, два готелі для паломників. У монастирі трудилося без малого 400 сестер. Революційні перетворення зруйнували традиційний уклад життя. Одразу після революції монастир було закрито.

Євдокія поїхала в рідне село, жила з батьками і допомагала їм по господарству. Своєму прагненню до чернечого життя вона не зрадила. Молитися вона ходила до П’ятницької церкви в селі Горетове і 1935 року була обрана старостою цього храму.

Начальник Луховицького районного відділення НКВС у листопаді 1937 року одержав донесення від якихось двох місцевих жителів (один із них був завідувачем Луховицького районного фінансового відділення), у якому йшлося про те, що “22 листопада відбувалася конспіративна нарада служителів культу… Зібрання відбувалося з 9-ї години ранку до 16-ї години дня, причому приміщення було зачинено зсередини будинку та завішано вікна…” Влада приступила до опитування свідків.

Викликаний як свідок секретар районного комітету комсомолу Скотніков показав, що “22 листопада на квартирі черниці Архипової відбувалися нелегальні збори попів і черниць села Горєтово… Уся ця попівська зграя серед колгоспників села Горетове веде антирадянську контрреволюційну діяльність, унаслідок чого в колгоспі погана дисципліна, у дні релігійних свят агітують не працювати в колгоспі, а ходити до церкви. Свою контрреволюційну діяльність вони ведуть відкрито. Так, наприклад, колишня черниця – нині церковна староста Євдокія Архипова – під керівництвом попа проводила серед населення незаконні збори грошей на капітальний ремонт церкви… і в даний час церква капітально відремонтована”

16 лютого 1938 року послушниця Євдокія була заарештована і того ж дня допитана.

– 22 листопада 1937 року яке зібрання у вас було в квартирі? – запитав слідчий.

– Під час престольного свята у мене на квартирі після обідні був чай… зборів не було і ніяких питань не розбирали.

– Яким порядком ви збирали гроші з населення на ремонт церкви? Хто керував збором грошей і хто безпосередньо ходив по селу?

– Гроші збирала я, як староста церкви. Громадяни давали свої пожертви в церкві, по домівках колгоспників я не ходила. На ремонт церкви я зібрала приблизно 300 або 400 рублів, а всього на ремонт церкви витрачено близько 3000 рублів. Ці гроші всі церковні, збиралися з 1935 року. По колгоспниках ходити збирати гроші я нікому не доручала, допускаю можливість, можливо, ходили бабусі, між собою збирали гроші, але я не знаю.

– Коли ви на зборах обговорювали питання про проведення ремонту церкви, хто персонально це питання порушив: ви чи священик – і хто з вас запропонував збирати кошти з населення?

– У 1936 році в мене в будинку була перевірка ревізійною комісією церковної ради. Цього разу ми – всі члени ревізійної комісії та церковної ради – вирішили відремонтувати церкву, бо ще раніше нас примушував це робити голова сільради. Ми вирішили звернутися з проханням до вірян про грошову допомогу на ремонт церкви. Так і зробили. Віряни в церкві нам давали хто скільки може. Оповіщення вірян про пожертвування відбувалося поодинці: хто підійде брати свічку, йому скажуть. А потім уже знали один від одного.

– Чому ви лаєте колгоспи і вмовляєте, щоб вам пожертвували на церкву, а на позику не підписувалися?

– Сама я по домівках збирати гроші не ходила і колгосп не лаяла, і не говорила, що колгоспу довго не існувати. І проти позики я теж не говорила. Винною себе в цьому не визнаю. Визнаю себе винною тільки в тому, що збирала гроші на потреби церкви.

26 лютого 1938 року влада також заарештувала послушницю Ольгу Жильцову і псаломщика Василя Архипова, про яких, як і про старосту Євдокію Архипову, влада зібрала свідчення лжесвідків ще в листопаді 1937 року.

27 лютого хтось із начальників розглянув матеріали справи і на обкладинці написав: “Дослідити. Треба слідством встановити контрреволюційну діяльність кожного обвинуваченого. Не треба загострювати питання тільки на зборі грошей для ремонту церкви. Безсумнівно, у цієї групи була організована діяльність”. Однак знайти інших свідків не вдалося.

8 березня 1938 року трійка НКВС по Московській області за ст. 58-10 КК РРФСР засудила їх до розстрілу за “участь у контрреволюційній групі”.

14 березня 1938 року старосту Євдокію Архипову, Ольгу (Ільцову) і псаломщика Василя Архипова було розстріляно на полігоні Бутове під Москвою, їх поховали в невідомій спільній могилі.

27 червня 1958 року Архипова Євдокія Сергіївна була реабілітована Московським обласним судом. 30 липня 2003 року була зарахована до лику святих.

Знайшли помилку