Житія святих,  Липень

Преподобномучениця Олена (Асташкіна), черниця

Місяця липня на 28-й день

Преподобномучениця Олена – в миру Олена Василівна Асташкіна – народилася в селі Старе Дракіно Наровчатського повіту Пензенської губернії 1878 (за деякими даними 1882) року в селянській родині. Сім’я жила в достатку, але надмірностей не знали. З молодих років Олена шукала чернечого подвигу і 1895 року, з благословення батьків, вона пішла в монастир і стала послушницею Покровського Шиханського монастиря в Городищенському повіті Пензенської губернії. Довгий час вона жила при монастирі на випробуванні, проходячи різні послухи, і лише 1913 року указом Духовної Консисторії її було визначено до числа сестер монастиря. Через деякий час матушку Олену було переведено в Казанський Мокшанський монастир. Після розгону цієї обителі 1917 року вона повернулася в село, в якому народилася. У неї з’явився свій дім, і вона самостійно вела господарство, але продовжувала чернече житіє і жила в дівоцтві.
У 1932 році матушка Олена перебралася в село Шадим Ковлкінського району Мордовської АРСР. Заповітною її мрією було, щоб у храмах відновилася служба, щоб у них звучав церковний спів. Вона підтримувала дружні стосунки з колишніми насельницями закритих монастирів, знала багатьох священиків.
1937 року черницю Олену (Асташкіну) заарештували і звинуватили в тому, що вона “активна учасниця контрреволюційної церковно-монархічної організації” і в тому, що вона “проводила пораженську й антиколгоспну агітацію”. Винною себе вона не визнала, на допитах говорила тільки про те, що вона православна християнка і прагне жити згідно з чернечими обітницями. 5 серпня 1937 року трійка при НКВС Мордовської АРСР засудила черницю Олену до найвищої міри покарання. 10 серпня вирок був приведений у виконання через розстріл. На Ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви 2000 року черницю Олену (Асташкіну) було зараховано до лику святих.

Знайшли помилку