Преподобномучениця Наталія Ульянова

Місяця березня на 9-й день.

Преподобномучениця Наталія народилася 1889 року в місті Єльці Орловської губернії в сім’ї столяра Миколи Миколайовича Ульянова.
У 1910 році Наталя приїхала до Москви, вступила в Новодівичий монастир і трудилася в ньому на різних послухах до його закриття в 1922 році. Після закриття обителі вона, як і багато насельниць, залишилася жити в одній із монастирських келій, які були перетворені владою на комунальні квартири, де до черниць були поселені люди, налаштовані часто до віри вороже.
Послушниця Наталя трудилася як співоча і псаломщиця в московських храмах; 1930 року вона вступила на державну службу – кур’єром і прибиральницею в Московський міський банк, що розташовувався тоді на Іллінці. Їй у той час довелося нести у вигляді трудових повинностей усі ті тяготи, які випали на долю народу: її часто мобілізовували то на очищення снігу на залізниці, то на торфорозробки.

9 березня 1938 року свідки підписали проти неї складені слідчим свідчення, і, зокрема, що Наталя вороже налаштована до чинного ладу, каже, що в колгоспах погано живеться і користі надалі від колгоспів не буде, що селяни голодують, роздягнені й роззуті. На галявині на подвір’ї Новодівичого монастиря, проти вікон колишніх келій, вона нібито вела розмови проти колгоспного ладу, кажучи про те, що селяни працюють день і ніч, а самі сидять холодні й голодні.
Наступного дня, 10 березня, послушницю Наталю заарештували і взяли під варту в 7-е відділення міліції Фрунзенського району міста Москви.
11 березня слідчий допитав послушницю.
– Вас заарештовано за наклепницькі провокаційні вигадки про життя колгоспного селянства в СРСР, які поширювали серед населення вашого будинку. Чи визнаєте в цьому себе винною? – запитав її слідчий.
– Не визнаю, оскільки я серед населення Новодівичого монастиря агітації, що стосується життя колгоспного селянства, не вела, – відповіла вона.
– Вас викрито в контрреволюційній діяльності, яку проводили серед мешканців вашого будинку. Влітку 1936 року ви на подвір’ї колишнього Новодівичого монастиря говорили, що “при радянській владі селян загнали в колгоспи і тим самим розорили, селяни ходять голодні, роззуті, роздягнені, працюють день і ніч, а отримувати в колгоспах нічого не отримують”. Чи визнаєте себе в цьому винною?
– Не визнаю, бо серед населення свого будинку я ніякої агітації не вела і про те, що селяни живуть погано, нікому не говорила.
13 березня слідчі провели очну ставку послушниці Наталії зі свідками, які показали все, що вимагали від них слідчі. Вислухавши, послушниця відмовилася підтверджувати ці свідчення.
15 березня трійка НКВС засудила її до розстрілу. Послушниця Наталія Ульянова була розстріляна 22 березня 1938 року і похована в невідомій спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.